Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. закмети́ти, -мечу, -тиш и закмі́тити, -мі́чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, запоминать, запомнить. Я й закметив їх (слова з книжки) зараз, скоро почув, як він читав. Г. Барв. 177. Закмітити у голові собі. Сосницк. у.
Кертичина, -ни, ж. Холмикъ, поднятый кротомъ. Желех.
Кручати, -чу́, -чи́ш, гл. Хрюкать. Вх. Лем. 428.
Обезглуздити, -джу, -диш, гл. Лишить разсудка. Який вас обезглуздив кат? Котл. Ен. IV. 50.
Печихвіст, -хвоста, м. Вертопрахъ, шалопай.
Підмазати Cм. підмазувати.
Помацуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. помацатися, -цаюся, -єшся, гл. Пощупывать, пощупать себя или другъ друга. Помацується за ніздрі та поглядає на пальці, чи не йде кров з носа. Св. Л. 303.  
Пригнаджати, -джа́ю, -єш, гл. = принаджувати. Уман. у.
Простень, -ні, ж. Нитка на веретенѣ. Шух. І. 148. Вх. Зн. 55.
Ткаля, -лі, ж. Ткачиха. Васильк. у. Гол. Од. 41. ЗОЮР. II. 42. Шух. І. 257. Щоб на завтре, на ранок рушники виткали і принесли показать: яка з них лучча ткаля. Рудч. Ск. II. 100.