Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гамуз, -зу, м. 1) Мякоть, мязга. 2) потрощити на гамуз. Разбить въ дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. І. 76. 3) гамузом. Все вмѣстѣ, сполна. Забрав гамузом, нічого не оставив. Екатер. г. Ну, я скажу гамузом ціну за всю роботу. Лубен. у.
Жаби́ний, -а, -е. = жаб'ячий.
Задо́бре нар. Очень хорошо.
Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900.
Помурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить, сложить изъ камня или кирпича. Що в конецъ мосту да калинового, там стояла світлочка помурованая. Чуб. III. 391.
Порозгадувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розгадати, но во множествѣ.
Пригнаджати, -джа́ю, -єш, гл. = принаджувати. Уман. у.
Ревнути Cм. ревти.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Сотенька, -ки, ж. Ум. отъ сотня.