Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боязливо, боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Ґлузува́ти = глузувати.
Курево, -ва, с. Дымъ. То гуляла скажена наша недоля... то розстелеться по степу пекельним чадом і на десятки літ не опам'ятується народ од того диявольського курева. Стор. І. 248.
Розбиш, -ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили. Лебед. у.
Скарбівня, -ні, ж. 1) Казначейство. Повітова скарбівня. О. 1861. X. 146. 2) Сокровищница. К. Дз. 213. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа. К. ХП. 134.
Страждування, -ня, с. = страждання.  
Цибка, -ки, ж. = цибо́к. Мил. М. 31. Вас. 203.
Шампанка, -ки, ж. Сортъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Ном. № 11368. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. К. ЧР. 148. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Левиц. Пов. 405. Але ж не все так їй щастило його дурити. Г. Барв. 519.