Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство.
Вірша, -ші, ж. Стихотвореніе, преимущественно школьнаго происхожденія на тему по большей части духовнаго или нравственно-поучительнаго, а также историческаго содержанія, — распространены были въ старой украинской литературѣ. різдвяна, великодна вірша. Поздравительное стихотвореніе на праздники Рождества и Пасхи, преимущественно съ библейскимъ сюжетомъ.
Жижаки́, -кі́в, м. мн. = дріжаки.
Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Королів, -ле́ва, -ве 1) Королевскій. Я шукав, я питав королевого двора.
2) королів цвіт. Раст. Phaseolus multiflorus.
Порозіходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (во множествѣ).
Просмалити, -лю́, -лиш, гл. Прожечь (матерію, шерсть, волосы) Я у грубі запалив, собі штани просмалив.
Простір, -тору, м.
1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. Душа потребує простору, жада волі. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір.
2) и ми. Пространство.
Проторувати, -ру́ю, -єш, гл. Протереть, угладить дорогу.
Реготання, -ня, с. = регіт. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало, реготання, спів і крику мов і не бувало.
