Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зари́чити, -чу, -чиш, гл. ? Встрѣчено въ загадкѣ: Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. (Загадка: хліб вчинить і замісить, і в піч посадить). Грин. II. 312.
Обпоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. обпоганитися, -нюся, -нишся, гл. Обгаживаться, обгадиться, оскверняться, оскверниться.
Оплеснути, -ну, -не́ш, гл. Омыть. Оплеснула гарненько руки і почала їй помагати (поратись). Г. Барв. 156.
Перероджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. перероди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Перерождаться, переродиться. Всі неначе переродились, були веселі, жартували. Левиц. Пов. 44.
Переточити Cм. переточувати.
Помулити, -лю, -лиш, гл. 1) Давить, жать нѣкоторое время. 2) Натереть (ногу сапогомъ и пр. — во множествѣ).
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
Росплоджувати, -джую, -єш, сов. в. росплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Расплаживать, расплодить, развести. Нігде сісти, гнізда звити, малих дітей росплодити. Чуб. V. 937. В чужій кошарі овець не росплодиш. Ном. № 9659.
Самоцвітний, -а, -е. Самоцвѣтный, драгоцѣнный; переносно: прекрасный по своимъ природнымъ качествамъ. Буйно проросла та самоцвітна мова. К. ХП. 116.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.