Баб'ячий, -а, -е. 1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб'ячі звичаї. 2) по баб'ячий, по баб'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті.
Братан, -на, м. = братанич.
Вайлюка, -ки, Ув. отъ вайло.
Дові́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дові́датися, -даюся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Ой питається, довідується від батька. Піди ти до тієї хати та довідайся, хто там живе. Тепер же я довідалась, яке мені горе. Довідавшись, що довгий час нездужає, рече. 2) — до чо́го. Навѣдываться, навѣдаться, приходить, придти, узнавать, узнать. Тілько ік Спасу там, чи що, довідується до меду, аж йому пчоли наносили ще менше. 3) Навѣдываться, навѣдаться, навѣщать, навѣстить. До сусід я не вчащаю і до мене одна Катря частіш довідується. А довідаюсь до Химки — чи жива вона?
Доча́сно нар. Временно.
Жолобо́к, -бка́, жолобо́чок, -чка́, м. Ум. отъ жолоб.
Непосидущий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт.
Переплигувати, -гую, -єш, сов. в. переплигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Пішли до куріня, переплигуючи через густе огудіння.
Порозвеселятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Развеселиться (о многихъ). Бач, як наші старі порозвеселялися.
Скривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть, причинить несправедливость. кривдили ляхи український люд.