Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виробка, -ки, ж. = виріб 1. Золоті й срібні виробки. Мир. ХРВ. 68.
Долупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить сдираніе чего-нибудь.
Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
Заробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зароби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Запачкиваться, запачкаться. Заробився як чорт. Ном. № 6649.
Капустиця, -ці, ж. Ум. отъ капуста.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю. К. Псал. 43.
Обтоптати, -пчу, -чеш, гл. Обтоптать.
Приступний, -а́, -е́ 1) Доступный. Приступна, добра, не спесива. Котл. Ен. Пішла про мене слава яко про приступну й балакучу панію. Г. Барв. 372. 2) Привѣтливый. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне́, дарма, що невелике. Волч. у. 3) Близкій, доступный. І всі віри тій людині приступні здаються. К. МБ. XII. 259.
Уздіниця Cм. уздениця.
Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Ном. № 1182. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. МУЕ. III. 88. (Черниг.). 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 141. Ум. чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чуб. V. 20. Чуб. ІІІ. 308. Чобітки шкапові. Рудч. Ск. I. 213. Чобіточки роззули. Грин. ІІІ. 694. Ув. чоботи́ще.