Вихрянути, -ну, -неш, гл. = вихрякнути. Душі не вихрянуть.
Залю́ляти, -ляю, -єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю.
Засніти́ти, -ся. Cм. заснічувати, -ся.
Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.
Поперестелятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = поперестилатися.
Придушити, -ся. Cм. придушувати, -ся.
Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Прикро гострий ніж. Та мука, що наче буде жовта, жовтим оддає, то ота краща, аніж прикро біла. Прикро сірий. прикро одруба́ти, одрізати. Гладко, близко къ краю отрубить, отрѣзать. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ковальства. 6) Очень, сильно. А сам сивів він, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив. При прилагательныхъ, обозначающихъ цвѣта, ставится для усиленія качества въ значеніи: сильно, рѣзко: Прикро червоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так Іван прикро згорів, — нічого не зосталось. 8) — дивитися. Смотрѣть не сводя глазъ, настойчивымъ рѣзкимъ взглядомъ. Христя прикро подивилася на матір: по обличчу пізнавала, чи добру звістку мати принесла. Збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька.
Прителепкуватий, -а, -е. Придурковатый, глуповатый. Чи ти ж мене не пізнав, прителепкуватий?
Родючість, -чости, ж. Плодородіе, плодовитость.
Туром нар. Сильно гоня. Та зараз туром, туром корову.
