Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Тогді любва бере, як достаток є. Він при достатку. Достаток добрий у його. Як би у мене достатки, то я б учився. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Ум. достаточен.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Неймовірство, -ва, с. = неймовірність.
Обнизати Cм. обнизувати.
Ободувати, -ду́ю, -єш, гл. Выгинаться ободомъ.
Припімнути, -ну́, -неш, гл. Вспомнить. Припімнув собі сердешних батька, рідну неньку.
Спороти, -рю́, -реш, гл.
1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький.
2) Высѣчь. Бодай кат споров.
Тикання, -ня, с.
1) Втыканіе, тыканіе.
2) Разговоръ на «ты».
Трембухатий, -а, -е. Брюхастый, съ большимъ брюхомъ.