Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грайний, -а, -е. Искусный въ музыкѣ. Маєш же музики грайнії? Маєш же сватоньки співнії? Маєш же старости можнії? Гол. II. 665.
Деру́н, -на́, м. 1) Грабитель. Піп-дерун дере і з живого, і з мертвого. Чуб. То такий дерун, що з Xриста зняв би. Ном. № 7409. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Вас. 152. Ум. Деруне́ць. Чуб. V. 1164.
Ма 1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Чуб. 2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. мати = має. чорт-ма, катма! Нѣтъ. Кат його ма! Греб. 368. Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. Житом. у. 3) Дѣтск. Нѣтъ. О. 1861. VIII. 8. 4) Сокращ. изъ мѣст. моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко! Котл. Ен. III. 69.
Патрахіль, -лі, ж. Епитрахиль. Рудч. Ск. І. 198. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. Св. Л. 109.
Порозціплювати, -люю, -єш, гл. Разжать, разнять (во множествѣ).  
Послабіти, -біємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Рудч. Ск. І. 16. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю». Мил. 119.
Тютя, -ті, ж. Дѣтск. всякая птица, преимущественно курица, цыпленокъ. О. 1861. VIII. 8. се ще тютя з полив'яним но́сом. Вотъ еще дуракъ, простофиля. Ном.
Чуд, -да, м. 1) = чудо. Чуб. І. 162. 2) Въ одномъ изъ варіантовь думы «Про Олексія Поповича» употреблено ошибочно вм. чардак, палуба. Олексій Попович на чуд вихожає. АД. І. 181.
Шкваритися, -рюся, -ришся, гл. Жариться. Шквариться, як шкурат на жару. Ном. № 2503. Сластьони шкварились. Греб. 372.