Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загніт́, -ту, м. Горящіе угли, солома или щенки, употребляемыя для того, чтобы хлѣбъ загнітився. (Cм.) Рубайте сосону здорову та беріте тріски на загніт, — щоб славний коровай був на ввесь світ. Грин. III. 473.
Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Підп'Яний, -а, -е. Подъ хмѣлькомъ, выпивши. О. 1862. VIII. 2.
Походити, -джу, -диш, гл. Походить, быть похожимъ. Такий він був тихий, звичайний... і на панича не походив. МВ. (О. 1862. III. 44). Він більш походив на звірюку, як на чоловіка. Стор. МПр. 83.
Ріска, -ки, ж. 1) Капля, росинка. 2) Крошка. Ні ріски хліба. Рудч. Ск. II. 27. і ріски в роті не було́ — ничего не ѣлъ и не пилъ. Ном. № 12138. 3) Раст. Lemna. Вх. Пч. І. 11. 4) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 47, 49. Ум. рісонька, рісочка.
Рябити, -блю, -биш, гл. Дѣлать пестрымъ.
Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.
Сорочини, -чин, ж. = сороковини.
Уладіти, -дію, -єш, гл. = владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти? Грин. III. 615.
Шишка, -ки, ж. 1) Шишка. Ном. № 2121. 2) Украшеніе изъ тѣста на пасхальномъ хлѣбѣ, подражающее виду сосновой шишки. Чуб. VII. 445. 3) Свадебный хлѣбъ особаго рода. От, перед весіллям, так увечері, кличуть на шишки молодиць. Рудч. Ск. І. 149. 4) Крышка курительной трубки. Шух. І. 276. 5) У келефа: часть палки, выдающаяся надъ рукоятью. Шух. І. 274. Ум. шишечка.