Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Войовник, -ка, м. Боецъ, воинъ, рубака, воитель. К. МБ. X. 19. Не для таких, як я, війна, і войовник з мене не жвавий. МВ. ІІ. 15.
Гальва, -ви, ж. Мѣра жидкости. Гальву віна. Гол. ІІІ. 244.
Гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! Чуб. ІІІ. 384. На гуслі грає, красно співає. Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Мил. Св. 35. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Шевч. 331. Ум. Гу́сленьки. Грин. ІІІ. 473, гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. Гусовки шмарте до гусевниці. АД. І. 37.
Довголі́тній, -я, -є. Долголѣтній. Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство мені же довголітнє панство. Котл. Ен.
Кугава, -ви, ж. Скалистое ущелье, пропасть; обрывъ. Вх. Зн. 30.
Одд.. Cм. отъ віддавання до віддячливий.
Піхою нар. = піхом. Піхою... за десять верстов на місто. Г. Барв. 95.
Розізлитися, -лю́ся, -лишся, гл. Разозлиться. К. Псал. 51. Я розізливсь та й ударив. Н. Вол. у.
Стовктися, -вчуся, -чешся, гл. Истолочься.
Тічити, -чу, -чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у.