Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзвінкоголо́сий, -а, -е. Звучный. К. МХ. 40.
Допи́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дописа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Дописываться, дописаться. Приходе він у пекло і давай хрести писати та до того дописавсь, шо усіх чортів ув один куток збив. Мнж. 129.
Здихави́читися, -чуся, -чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка. Н. Вол. у.
Козакоман, -на, м. Любитель козаковъ. Слово, введенное Кулишемъ: Присвят усіх моїх творів землякам-козакоманам. К. Дз. 100.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Ошелест, -сту, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Писання, -ня, с. 1) Писаніе. 2) Сочиненіе. К. Гр. Кв. XIX. Писання Котляревського. 3) Украшеніе рѣзьбой (дѣйствіе и сама рѣзьба) по дереву, металлу. Шух. І. 296, 277.  
Простолюд, -ду, м. Простонародіе. Уман. III. 210.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый. Шейк.
Чустрати, -ра́ю, -єш, гл. = чухрати. А вже твою березоньку вирубали люде. — Ой хоч її вирубали, аби не чустрали. Чуб. V. 111.