Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбідний, -а, -е. Безбѣдный.
Блекотиця, -ці, ж. = блекот. Вх. Пч. II. 32.
Вишкандибати, -баю, -єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.
Закоща́віти, -вію, -єш, гл. Сильно исхудать.
Зімови́к, -ка, м. 1) Погребъ, куда на зиму кладутъ ульи съ пчелами. Уже останнії дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зімовик поставили. Г. Барв. 160. 2) = зімовник. Наш таки січовик Печина привіз його з якогось зімовика. Стор. II. 11.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл. 1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку. Чуб. V. 937. 2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала. Стор. І. 15.
Комизитися, -зюся, -зишся, гл. Капризничать, упрямиться. Коли б вона та не бісилась, замовкла і не комизилась. Котл. Ен.
Потерть, -ти, ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть. Грин. II. 322.
Пристай, -тая, м. Тотъ, который къ чему либо пристаетъ, присоединяется. Желех.
Реєстер, -стру, м. Реестръ, списокъ. Запиши, Миколо, у реєстер (козака). Шевч. 170.