Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благуватий, -а, -е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.
Виказитися, -жуся, -зишся, гл. Посходить съ ума, побѣситься всѣмъ, перебѣситься. Да нехай вони виказяться, не займай їх. Ном. № 5126.
Вила, вил, с. мн. 1) Вилы (земледѣльческій инструментъ). Приткнув, як ужа вилами. Ном. № 6787. А Кавель узяв та й заколов вильми Авеля. Чуб. І. 9. се ще вилами писано. Еще очень мало вѣроятности, чтобы это совершилось. Ном. № 6821. говіти на вилах. Говѣть на шестой недѣлѣ поста. Коли говітимеш? — На вилах. (На шостому тиждні, бо вже виляла-виляла, та далі нікуди, бо на останньому і ніколи, і служба довга). Грин. II. 304. 2) Развилье, разсохи — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ, напр. сак имѣетъ вила, на которыхъ виситъ сѣть. Шух. І. 224, 228. 3) Уголъ, образуемый пересѣченіемъ двухъ рѣкъ, дорогъ и пр. Ум. ви́лка, вилочки. На Юрія сіна кинь, та й вилка закинь. Ном. № 440.
Домува́тися, -му́юся, -єшся, гл. = домувати въ І-мъ знач. Сини в його чумакують, а старий домується собі. Харьк.
Кардинал, -ла, м. Кардиналъ. Як тая Ченчіо колись убили батька — кардинала. Шевч. 335.  
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Ном. № 5013. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Ном. № 1106. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Стор. МПр. 30. Кортить таки тобі домівка.
Обмірковувати, -вую, -єш, сов. в. обміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все. МВ. ІІ. 19.
Повідписувати, -сую, -єш, гл. Отвѣтить письменно (многимъ). Усім повідписував, хто до його писав.
Солодкий, -а, -е. 1) Сладкій. Не бачив гіркого, не бачить і солодкого. Ном. № 2116. 2) Пріятный. 3) Милый, любезный. О солодкий мій побратимку! Гол. III. 384. 4) солодке зі́лля. Раст. Inulta Helenium. Екатер. г. Ум. солоденький, солоде́сенький.
Царина, -ни, ж. 1) Застава въ селѣ, ворота при входѣ въ село. 2) Пахатная земля, засѣянное поле. Харьк. Одесс. Угор. Огороженное поле. Вх. Лем. 479. Ум. царинка, цариночка. ЕЗ. V. 230.