Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву. Желех.
Завинова́титися, -чуся, -тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато. Канев. у.
Ма́тір, -тері, ж. Матерь, мать. А мені здається, що ви моя матір. Левиц. І. Як родивсь Сус Христос, до Матір Божа поклала Його в яслах. Чуб. І. 49. Матері кожної дитини жаль. Ном. № 9216. Потребували батька уп'ять на службу, а син остався з матерею.
Мудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Умствовать, мудрить, мудрствовать. Будемо якось хитрувати та мудрувати і таки добудемо того щастя. Левиц. І. 201. Як не мудруй, а вмерти треба. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111.
На́віт, на́віть, нар. Даже. Погинули депутати шляхетної вроди, навіт тая дрібна шляхта, тиї хлібороби. Н. п. Навіть в Ізраіля такої віри не знайшов я. Єв. Л. VII. 9.
Ніколи 2 нар. Никогда. Такий мені, небожата, сон приснився, бодай ніколи не явився. АД. І. 210.
Перехотіти, -хо́чу, -чеш, гл. = перехтіти.
Помиї, -їв, м. мн. Помои. В помиях утопити. Ном. № 14237. Ум. поми́йки. Чуб. III. 86.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій. Вх. Зн. 75.
Шугонути, -ну, -неш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.