Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы. Черк. у.
Гру́д, -да, м. Возвышенность, холмъ. Ум. Грудо́к. На грудку як посіє, то буде картопля. Н. Вол. у. Грудо́чок. Ой у лісі, в Берестечку, там стояла коршомка на грудочку. АД. І. 116.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки. К. Іов. 7.
Подопирати, -ра́ю, -єш, гл. Донести, дотащить съ трудомъ (во множествѣ).
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Порозривати, -ва́ю, -єш, гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Єв. Мр. II. 22 Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Припорядити, -джу́, -ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.
Промовчати, -чу, -чиш, гл. Промолчать. Бідні невольники хоч добре знали, собі промовчали. Дума.
Розволочити, -чу́, -чиш, гл. 1) Розволокти. 2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі. Шух. І. 198.
Хи-хи! меж., выражающее смѣхъ. Хи-хи-хи! зареготавсь о. Хведор. Левиц. І. 136.