Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дужий, -а, -е. 1) Сильный, мощный. Не дужий б'є, а сміливий. Ном. № 7259. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! Шевч. 165. дужий, не дужий зробити щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. 2) Здоровый. Дужим не треба лікаря. Єв. Мт. IX. 12. Ум. дуженький.
Затхну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Получить дурной запахъ, провоняться. Яйця затхнулись. Лебед. у.
Мурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Возводить каменную стѣну, класть кирпичи.
Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.
Попороситися, -симося, -ситеся, гл. Родить поросятъ (о многихъ). Всі льохи се попоросили. Kolb. І. 135.  
Роспал, -лу, м. Растопка. На роспал нема тріски. Черниг. г.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були. Котл. Ен. IV. 14.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови. К. ПС. 39.
Хмурно нар. 1) = хмарно. Грин. ІІІ. 191. Зраня було хмурно. Камен. у. 2) Печально, грустно. Ум. хмурненько, хмурнесенько. Тобі буде все хмурненько, а мені веселенько. Грин. ІІІ. 308.
Чарівкий, -а́, -е́ Чарующій. О, чорні брівки чарівкі. Волч. у.