Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безглуздіти, -дію, -єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
Вершляг, -га, м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Досо́хнути Cм. досихати.
Забари́ти, -ся. Cм. забаряти, -ся.
Мете́лиця, -ці, ж. 1) Мятель. Бодай того коваля метелиця замела. Н. п. Метелиця засипала як піском землю снігом. Левиц. І. 2) Родъ танца, также музыка и пѣсня къ этому танцу. 3) Болѣзнь: овечій вертежъ = мотилиця 1. 4) = мотилиця 2. 5) Раст. Agrostis alba L. ЗОЗО. І. 110. 6) метелиці давати. Трепать за волосы. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати. Грин. І. 109.
Назрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Нелюд, -да, м. Безчеловѣчный, жестокій, свирѣпый человѣкъ.
Перечепити Cм. перечіплювати.
Посуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. І. 9.