Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кикнути, -кну, -неш, гл. = ґиґнути. Желех.
Надозоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Донять. Надозолила мені катова дзундзуриха. МВ. (КС. 1902. X. 147). Дуже вже ви нам надозолили. Стор.
Настромлювати, -млюю, -єш, сов. в. настроми́ти, -млю́, -миш, гл. Натыкать, наткнуть, надѣвать, надѣть. Одинчика убили і настромили на віху його козацькую головку. Котл. Ен. V. 61.
Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив. Новомоск. у.
Охабище, -ща, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Попривертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и привернути, но во множествѣ.
Слива, -ви, ж. Слива. сидить, як у сливах. Онъ не въ своей тарелкѣ. Ум. сливка, сливонька, сливочка.
Тимпанник, -ка, м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (гетьмана) з срібними бубнами.... Сомко звелів ударить своїм тимпанникам у срібні бубни. Ущух трохи галас (у раді). К. ЧР. 335.