Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бритовниця, -ці, ж. Бритвенница.
Заба́мкати, -каю, -єш, гл. = забаламкати.
Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. Чуб. V. 95. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3)язик. О лошади: ранить языкъ травою. Шух. І. 211. 4)себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу. Шух. І. 203.
Змішувати, -шую, -єш, сов. в. зміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Смѣшивать, смѣшать. Ном. № 1039.
Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями. Желех.
Кацарівна, -ни, ж. Царевна. Ой одчиняй ворітечка, кацарівно! (Говорится къ царевнѣ). ЗОЮР. II. 14.
Піганистий, -а, -е. Пѣгій, пестрый. Вх. Зн. 48.
Погарманити, -ню, -ниш, гл. Смолотить при помощи катка. Cм. гарман, гарманити. Що ми горох помолотимо, чачавицю погарманимо. Мил. 157.
Тямок, мку, м. = тяма. Без тямку. Безъ сознанія, не сознавая. Чіпка без тямку поволік ноги далі. Мир. ХРВ. 238.
Хряпкий, -а, -е. О дорогѣ: покрытый колотью. Хряпкий шлях.