Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Комонь, -ня, м. Конь. Ой як тяжко комоневі протів води плисти, ой так тяжко кохатися, не мавши користи. Н. п.
Ли́ска́ти, -каю, -єш, сов. в. лиснути, -ну, -не́ш, гл. 1) Блестѣть, блеснуть, сверкать, сквернуть. Ото драпонув! аж потилиця лиска. Ном. № 4417. Козаки шабельками лискають. К. Досв. 141. Блискавка між хмарами лискала. Тілько лиснув гострий ніж, червона кров закапала з пучки. МВ. ІІ. 66. 2) Только одн. в. лиснути. Выпить, хватить. Лиснути мокрухи. Маркев. 59.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Перескаком нар. Перескакивая отъ одного къ другому. МВ. ІІ. 114.
Повніненький, -а, -е. = повнісінький. Повніненький горщик молока. Н. Вол. у.
Послушний, -а, -е. Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала. Чуб. V. 689.
Пригаток, -тку, м. Маленькая гать у берега. Вх. Зн. 55.
Принижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. принизитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Опускаться, опуститься ниже, понизиться. Всяка гора і горб принизиться. Єв. Л. III. 5. 2) Унижаться, унизиться. Принизивсь панський рід великий. К. ПС. 41.
Схлипування, -ня, с. Всхлипываніе. Ділу ніч тільки й чутно було її глибоке зітхання, її гірке схлипування. Мир. Пов. І. 20.