Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спасовець

Спасовець, -вця, м. Тотъ, кто производить потраву, пуская свой скотъ на чужое поле. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАСОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАСОВЕЦЬ"
Бутити, -чу, -тиш, гл. 1) Закладывать фундаментъ изъ камней. Желех. 2) Трамбовать. Полт. г.
Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный. Желех.
Загра́да, -ди, ж. Огорожа, ограда. Загрію сонечко на стіну, на заграду зелену. Гол. І. 211.
Заколоти́ти Cм. заколочувати.
З'єдно́чення, -ня, с. Соединеніе.
Марнотра́т, -та, м. Расточитель. Черн.
Надпали́ти Cм. надпалювати.
Плащаниця, плащени́ця, -ці, ж. 1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю. Ном. № 13556. 2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ. КС. 1891. VI. 371.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота. Вас. 163.
Тіпачка, -ки, ж. Трепка. Дамо тобі доброї тіпачки. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАСОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.