Бандурник, -ка, м.
1) Мастеръ, дѣлающій бандуры.
2) = бандурист. Дума «про смерть козака бандурника»
Вигнання, -ня, с. Изгнаніе.
До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ).
Дожина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. дожа́тися, -жну́ся, -не́шся, гл. Дожинать, дожать до извѣстнаго предѣла. Пішла в поле жать. Дожалася до долини, — сіла спочивать.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!».
Молодожо́н, -на, м. Молодоженъ. Старий, та перевернувсь на молодожона.
Недоля, -лі Злополучіе, бѣда. Його жінка кляла-проклинала: «Бодай тебе, козаче сіромахо, побило в чистому полі три недолі: перша недоля — щоб під тобою добрий кінь пристав, друга недоля — щоб ти козаків не догнав, третя недоля — щоб тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили». . Недолю співаю козацького краю. Ум. недоленька, недо́лечка.
Підмога, -ги, ж. Помощь, пособіе. Підмогу вам готуємо. Нещасному — підмога його друзі.
Присохнути. Cм. присихати.
Розрізнити, -ся. Cм. розрізняти, -ся.