Ґзимс, -су, м. Карнизъ.
Кихкати, -каю, -єш, гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться.
Кружець, -жця́, м. Въ прялкѣ для шерсти — катушка, на которую постепенно наматывается спряденная шерсть.
Лата, -ти, ж.
1) Длинная жердь, перекладываемая въ горизонтальномъ направленіи поперекъ стропилъ. Яка кроква, така й лата. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона.
2) Заплатка, вставка. І дівчина його любить, хоч лата на латі.
3) мн. лати. Отрепье, рубище. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії итти. Наші лати переходять панські шати. Багатий на лати та на дрібні сльози. Коли б ти, сестро, так робила, ти б в таких латах не ходила. Ум. латка, латочка. Употребляется почти исключительно во 2-мъ знач. Свитина вся була в латках. Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку. Иногда значитъ пятно: Побитий чоловік лежав на землі, під їм і біля його була латка крови чимала, так кружалка така велика. Также небольшая грядочка. Посадила маленьку латочку цибулі.
Недоломок, -мка, м. 1) Предметъ не совсѣмъ сломанный, надломленный. 2) Употребляется какъ презрительное названіе людей, потерявшихъ отчасти свою національность подъ натискомъ чужой: «Гетьманцы дразнить Подолянъ недоляшками, а Подоляне гетьманцевъ московськими недоломками». Були (пани) москалі й московські недоломки.
Подзюбати, -баю, -єш, гл.
1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали.
2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Там така гидка пика подзюбана.
Позбутися, -будуся, -дешся, гл.
1) Избавиться. Позбутись лиха.
2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася.
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Сивоусий, -а, -е. Сѣдоусый. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий. Співак сивоусий.
Хм! меж. Гмъ!