Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дозо́рця, -ці, м. = Дозорець.
Жереби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Рожать (о кобылѣ). Кобила жеребиться.
Жертовник, -ка, ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.
За́совень, -вня, ж. = засов. Звенигор. у.
Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. Котл. Ен. VI. 55. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Зміев. у. Нащо мою збентежив дочку? Алв. 64.
Кахольний, -а, -е. = кахельний.
Ново нар. Вновь. Ново населилося село, а давніш не було. Черк. у.
Помки нар. Памятно. Помки вам, панове, як горів Харьків? Харьк. г. Мені се у помки, як чумаство було по холодній горі. Харьк. г. Cм. помка, помок.
Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.
Чуботрус, -са, м. Трепка за волосы. От бидло бісове! Я йому оце доброго чуботруса дав, — нехай здоров зносе, не раз бо казав йому: ей, шануйсь мені, корись та у правді кохайсь. Лебед. у.