Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Галичанин, -на, м. Житель Галиціи.
Гребови́цький, -а, -е. Относящійся къ гребовиц'ѣ. Пісні гребовицькі.
Заго́їти, -ся. Cм. загоювати, -ся.
Закупний, -а, -е. закупні куми́ = окупні куми́.
Збре́склий, -а, -е. О молокѣ: начинающій киснуть.
Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Ти розбила, а я зцілю.
2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги.
Костяний и косцяний, -а́, -е́ = кістяний. На тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Баба-Яга — косцяна нога.
Почверткувати, -ку́ю, -єш, гл. = почаркувати.
Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.