Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Вирвання, -ня, с. Вырываніе. Чуб. І. 85.
Духови́на, -ни, ж. Незамерзающее мѣсто на прудѣ или на рѣкѣ. Черк. у.
Костел, -лу, м. Костелъ.
Млина́рський, -а, -е. Мельничій.
Позабірати, -ра́ю, -єш, гл. Забрать (многое). Усе позабірала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла в Василя. Кв. В слободі позабірають усе. ЗОЮР. І. 110.
Покірливий, -а, -е. Смирный, кроткій. Покірлива дитина. Душі покірливі. К. Досв. 117.
Саморобний, -а, -е. Самодѣльный, домашняго приготовленія. Це сукно саморобне. Рк. Левиц.
Череп, -па, м. 1) Черепъ. Грин. І. 220. Вимовляю з голови, з черепа. ЕЗ. V. 105. До мізку череп розбиває. Котл. Ен. 2) Большой черепокъ. Харьк. у.
Ширити, -рю, -риш, гл. 1) Расширять. То ширить їм, то зужує гряниці. K. Іов. 27. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. Гол. II. 17. 2) Распространять. Левиц. І. Почав.... ширити кругом чутку. Єв. Мр. І. 45. Ширьте ви свою думку святу поміж земляками. К. (О. 1862. III. 23).