Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. Драг. 68. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины. Поп. 110.
Дячо́к, -чка́, м. Дьячокъ. А ти, дячку учений, над школами вибраний, скажи мені, дячку, що то єсть їден? Чуб. V. 1080.
Зача́ти, -ся. Cм. зачинати, -ся.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Поперетягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и перетягти, но во множествѣ.  
Пораздратовувати, -вую, -єш, гл. Раздражить (многихъ).
Природа, -ди, ж. 1) Природа. 2) Прирожденныя способности. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. У мене до цього діла природи нема. Хорол. у. Слов. Д. Эварн. 3) = природжіння. Драг. 101.
Псище, -ща, м. Ув. отъ пес. КС. 1882. IV. 170.
Сирість, -рости, ж. 1) Сырость, влажность. 2) Особый запахъ рыбный. Ном. № 1270. Запахло на березі баговінням, мулом та риб'ячою сирістю. Левиц. І. 125.
Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.