Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Горі́ховий, -а, -е. Орѣховый. Горіхова лушпайка. Ой піду я у вишневий садочок та вирву горіховий листочок. Грин. ІІІ. 349. Сіделечко горіхове. Чуб. V. 305.
Дочи́стити Cм. дочищати.
Ду́бочка, -ки, ж. То-же, что и дуб? Що під дубом та під дубочкою сидів голуб із голубочкою. Чуб. V. 1122. Cм. дубонька.
Зцапіти, -пію, -єш, гл. Глупымъ сдѣлаться, одурѣть (какъ козелъ). Желех.
Кошиці, -ши́ць, ж. мн. Раст. Trifolium montanum? Cм. кошик 3. Он у лісі зацвіли кошиці. Мет. 278.
Обтоптати, -пчу, -чеш, гл. Обтоптать.
Плаксійка, -ки, ж. Плакса. Мнж. 189. Така плаксійка: є чого, нічого, — усе плаче. Мнж. 163.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Трикутник, -ка, ж. = трикут. Желех.