Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом.
Носилянка, -ки, ж. Одна изъ пары большихъ жердей для переноски сѣна.
Покидьків, -кова, -ве Относящійся къ негодному предмету, существу. покидьків брат. Негодный предметъ.
Пошанівок, -вку, м.
1) = пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане.
2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок.
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Прислон, -ну, м.
1) Мѣсто, гдѣ лежитъ покойникъ въ домѣ.
2) Горный обрывъ.
Пролютувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть извѣстное время разозленнымъ, разсерженнымъ.
П'ятидесятий, -а, -е. Пятидесятый.
Ткнути, ткну, ткнеш, гл.
1) Сдѣлать уколъ чѣмъ нибудь острымъ.
2) Тронуть. Вже свяченого не ткне удруге.
Цяцька, -ки, ж. Игрушка. Дурному і лубок цяцька.
