Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гицлювання, -ня, с. Пребываніе гицелем.
Ґивт, -ту, м. = Ковток. Вх. Лем. 407.
Драпце́м нар. побігти. Скоро побѣжать, скоро убѣжать. Вх. Зн. 16.
Загальмува́ти, -кую, -єш, гл. Затормозить. З гори їхавши, треба загальмувати воза.
Злучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. злучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Соединяться, соединиться. Горить що небудь тільки через те, що кислорід з їм влучається. Дещо, 80.
Зронити Cм. зроняти.
Княжецький, -а, -е. 1) = княженецький. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89. 2) Относящійся къ новобрачнымъ. Вже й коровай спекли, княжецький калач на столі. О. 1862. VIII. 24.
Повповати, -ва́ю, -єш, гл. Понадѣяться. На кого ти, Химочко, повповала, що ти собі Марочка сподобала? Грин. ІІІ. 460.
Цегельний, -а, -е. Относящійся, принадлежащій кирпичному заводу.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна. Котл. Ен. II. 40.