Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А! меж. А, ахъ! А, яке лихо! Впрочемъ, чаще употребляется ой!
Відщібатися, -ба́юся, -єшся, гл. = відщіпатися. Драг. 39.
Голодування, -ня, с. Голоданіе.
Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Чуб. V. 408. Та як затрубить та в роговцю. Чуб. III. 291. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. Ном. № 7345. За козаком всі звіри затрубили. Гол. І. 105.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл. 1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле. Посл. 2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Шевч. 381. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа. Ном. № 2614. 3) Бить, звонить в колотушку. 4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. Рудч. Ск. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли. К. Псал. 25. 6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Кошиці, -ши́ць, ж. мн. Раст. Trifolium montanum? Cм. кошик 3. Он у лісі зацвіли кошиці. Мет. 278.
Опійство, -ва, с. Пьянство. Не було опійства, бійки, лайки. О. 1861. VII. 4.
Понамережувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и намережити, но во множествѣ.
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов. Н. Вол. у.