Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивага, -ги, ж. Взвѣшиваніе.
Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Крисак, -ка, м. 1) = крисаня. Вх. Уг. 247. 2) Оковка на концахъ оси. Желех. Ум. крисачок. Вх. Уг. 247.
Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб. Левч. 13.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Натюкати, -каю, -єш, гл. Натравить. Натюкав його собаками. — Де се ти був? — Звіря тюкав. — Натюкав такого звіря, що тобі й бачить не доводилось. О. 1862. I. 35.
Обрікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обректи́, -речу, -че́ш, гл. Обѣщать, пообѣщать. На заручинах... обрікають молодятам подарунки. О. 1862. IV. 7.
Садівник, -ка, м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15.
Стрілиця, -ці, ж. 1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці. АД. І. 149. 2) Сапожная колодка (ступня). Сумск. у. Вас. 161. 3) Кряжъ. Воно, бач, гора б то; але по цей бік балка дуже глибом і по той бік теж; так він не балкою, а стрілицею побіг, бо, бач, рівно було. Канев. у. 4) Прорѣзанный каналъ на болотѣ. Пирят. у. 5) Раст. Saggitaria saggitaefolia L. ЗЮЗО. I. 134.
Хрунькати, -каю, -єш, гл. = хрокати 1. Гн. І. 129.