Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бруслинний, -а, -е. Относящійся къ бруслин'ѣ.
Бубухнути, -ну, -неш, гл. = бебехнути.
Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
Вір'ян, -на, м. Сватъ. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене із поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора. О. 1861. XI. Свид. 57.
Воєводство, -ва, с. Воеводство. Желех.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. Коцип. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Левиц. І. 107. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Г. Барв. 180. Баба звивалась миттю всюди. Г. Барв. 486. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. К. Псал. 176. Звилась стріла нижче хмари. Рудч. Ск. II. 99. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. Макс. 60. Над хатами звивавсь угору дим. Г. Барв. 122.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
Хиндя, -ді, ж. Лихорадка. Хай тебе хиндя попотрясе. Ном. № 3728.
Шіст, (-та?), м. Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 469.