Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Годувати, -дую, -єш, гл. 1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Ном. № 1606. Вовка ноги годують. Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Шевч. 99. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. Н. п. 3) Откармливать. Годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. 4) Пребывать, проживать въ теченіе года. Ном. № 10392.
Заса́патися Cм. засапуватися.
Змелений, -а, -е. Смолотый.
Лю́ля, -лі, ж. = колиска. Вже твоя дитиночка у люлі кричить. Грин. III. 302. Ум. люлечка.
Повиповнювати, -нюю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Де були в полі глибокії долини, волоською кров'ю повиповнював. АД. І. 102.
Поквап, -пу, м. Поспѣшность. Желех.
Прикоренитися, -нюся, -нишся, гл. Прикрѣпиться корнями.
Проспати, сплю, спиш, гл. 1) Проспать. Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну. Шевч. 2) Переспать. Ничипір проспав свій хміль. Кв.
Сплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Я ввесь Дунай ісплавав, да такого не видав. Чуб. V. 922.
Чванько, -ка, м. Чванный. Чванько начваниться, а будько набудеться. Ном.