Відманювати, -нюю, -єш, сов. в. відмани́ти, -ню́, -ниш, гл. Отвлекать, отвлечь отъ чего, переманивать, переманить отъ чего. Що я наближусь, вона знов пурхне, і відманила від села.
Генто, гентова, гентолі нар. Недавно, позавчера.
Зміняти II, -няю, -єш, сов. в. зміни́ти, -ню́, -ниш, гл. Измѣнять, измѣнить, перемѣнять, перемѣнить. Лицеміри зміняють лиця свої. Коли хочу змінити, то зміню.
Кавалерочок, -чка, м. Ум. отъ кавалер.
Ли́шко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Переробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переробити, -блю́, -биш, гл.
1) Передѣлывать, передѣлать. А що зробиш, то й перероблять. Панську стоту не переробиш.
2) Только сов. в. Передѣлать, сдѣлать все. Панської роботи не переробиш.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. 2) Конопляникъ. Ум. підметець.
Улічити, -чу, -чиш, гл. 1) Отсчитать. 2) Обчесться. Другим ще докладала лишку, а тут одного яйця нема до сотні — влічила я. 3) Вылечить. Щоб серце улічити, тра козака любити.
Цей, ця, цяя, це, цеє, мѣст. = сей, -ся, се. Ось на ж тобі, друже, цей дукачик. А ця учаділа. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Та це ж я, каже, скликаю громаду. Перемішай цеє і закопай серед пасіки. Не казала мені мати цеї води брати. це та те. То да се. Закиль це та те, то й «святий Боже» заспівають. це б то = се б то.
Чернява, -ви, ж. Чернь, толпа народа.