Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вандрівець, -вця, м. = мандрівець. Желех.
За́вертка, -ки, ж. 1) Пукъ стеблей стоящаго на корню хлѣба, свернутый узломъ. По народному повѣрью, за́вертка дѣлается съ злымъ умысломъ и имѣетъ силу причинить болѣзнь сорвавшему ее или съѣвшему хлѣбъ изъ зеренъ тѣхъ колосьевъ, которые были въ за́вертці. К. С. 1889. XII. 597. Cм. завивка, завитка, завиття, закрутень, закрутка. 2) Родъ деревяннаго запора у дверей: проходящій сквозь дверной косякъ стержень, на внутреннемъ концѣ котораго деревянная пластинка, прикрѣпленная къ стержню посрединѣ и при горизонтальномъ положеніи захватывающая своею половиною внутрь отворяющуюся дверь; вращая стержень, а съ нимъ и пластинку, можно отпирать и запирать дверь. Чуб. VII. 383. Христя кинулась до надвірніх дверей... зачинила й закрутила заверткою. Мир. ХРВ. 216.
Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Ласун, -на, м. Лакомка. Ум. ласунець, ласунчик, ласунчичок.
Ме́ншати, -шаю, -єш, гл. Уменьшаться.
Омеґа, -ґи, ж. Раст. a) Rhododendron myrtifolium. Шух. І. 18, 19. б) Rhododendron ferrugineum L. Вх. Зн. 43. в) Rhodiola rosca. Лв. 101.
Поводатарь, поводатирь, -ря, м. = поводарь. Поки я з вами, то буду вашим поводатарем. Стор. МПр. 117. Сліпий лучче ходить, як поводатирь водить. Ном. № 4659.
Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко. Н. п.
Сміхота, -ти, ж. = сміховина? Рк. Левиц.
Упихати, -хаю, -єш, сов. в. упхати, -хаю, -єш и упхнути, -хну, -неш, гл. Вталкивать, втолкнуть, впихивать, впихнуть. Упхнула її в яму. ЗОЮР. II. 11.