Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безкоровайний, -а, -е. 1) О свадьбѣ: безъ соблюденія свадебныхъ обрядовъ. 2) О лицѣ: вступившій въ бракъ безъ свадебныхъ обрядовъ. 3) О дѣтяхъ: зачатый до брака. Ном. № 8832.
Відшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Отвинтить.
Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці. О. 1862. V. Кух. 37.
Звиш нар. Выше; свыше.
Здо́линок, -нку, м. Углубленіе почвы. Камен. у.
Мшедь, -ді, ж. Раст. лишайникъ. Вх. Зн. 38.
Обмарити, -рю́, -риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Лебед. у. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене. Канев. у.
Полоття, -тя́, с. Полотье. Черк. у. Г. Барв. 146. Роспочинається полоття. Левиц. І. 24.
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали. Мир. ХРВ. 39. 2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить. Мир. Пов. I. 134.
Учовпти, -пу, -пеш, гл. Понять, уразумѣть. Разів з десять скажу йому, поки вчовпе.