Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґе́дзел, -зла и ґе́дзель, -зля, м. = Ґедз. Рудан. І. 160. Ном. № 3389.
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти. К. Дз. 135.
Зари́вкуватий, -а, -е. Сварливый, заводящій ссору. Н. Вол. у.
Засцика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засця́ти, -сцю́, -ци́ш, гл. Замачивать, замочить (уриной). Чорний чорне більмо засцяв, білий біле більмо засцяв. Чуб. І. 139.
Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило. Гол. І. 339.
Личко́ваний, -а, -е. 1) Прикрашенный съ виду. Ви думаєте, у мене личкована капуста? Скрізь однакова, тугенька. 2) Шлифованный. Личкований камінь. Міусск. окр.
Препір, -ру, м. = припір. Мнж. 181.
Розцвіркатися, -каюся, -єшся, гл. О воробьѣ: раскричаться. Як пішов горобчик танцювати, — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.
Розчолина, -ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище. Шух. І. 73.
Сутемрява, -ви, ж. Темнота. Очі від ножа лютійші світять в сутемряві ночі. К. МБ. III. 252.