Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берфела, -ли, ж. и берфело, -ла, с. Часть верклюга. Вх. Зн. 2. Cм. верклюг. Шух. І. 109, 186.
Ґала́нки, -ків, м. мн. Подштанники. Борз. у.
Зломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Сломаться, сломиться. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. V. 86. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен. II. 31.
Каменистий, -а, -е. Каменистый. Инше ж (зерно) упало на каменистому. Єв. Мр. IV. 5.
Кодкодати, -ко́джу, -диш, гл. = кодкати. Вх. Уг. 245.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea. Вх. Уг. 246.
Назга́д нар. Напамять.
Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло. Павлогр. у.
Рій, роя, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Мет. 169. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. Ном. № 11862. За думою дума роєм вилітає. Шевч. 230. Ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97.
Утовкмачити, -чу, -чиш, гл. = утокмачити. Розумна жінка чоловіка в біді вирятує, а дурна ще втовкмачить. Чуб. І. 252.