Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винователь, -ля, м. Обвинитель. Жено, де ж ті винувателі твої? Єв. І. VIII. 10.
Ґоґо́зник, -ка, м. Раст. Vaccinium vitis idaea. Лв. 102.
Де́ржало, -ла, с. = Держално. Ум. Де́ржальце.
Дудва́, -ви, ж. 1) = дудла. Вх. Лем. 412. 2) Раст.: a) Conium maculatum L. Вх. Зн. 16. б) Ghaerophyllum. Вх. Зн. 16.
Овсяник, -ка, м. = вівсяник. Ном. № 122, стр. 294.
Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.
Поголубити, -блю, -биш, гл. Поласкать. Вх. Зн. 51.
Примочувати, -чую, -єш, сов. в. примочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили. Федьк.
Содома, -ми, ж. Шумъ, суматоха, крикъ: ссора. Ой содома, пане куме. Грин. III. 635. В хаті заїдня, колотнеча, содома піднялась, що й не сказати: Мася з матірю зуб на зуб стинається. Св. Л. 278.
Умати, умаю, -єш, гл. Рѣшать умомъ? Чоловік думав, а Бог умає. Ном., стр. 281, № 82.