Вибрик, -ку, м.
1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору.
2) Капризная выходка.
Вистромити, -ся. Cм. вистромляти, -ся.
Вошивий, -а, -е. Вшивый. Вошивий кожушок.
Кругойдучий, -а, -е. Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок.
Наддніпря́нщина, -ни, ж. Приднѣпровье.
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем.
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка.
Пструглі мн. Веснушки.
Роспорядок, -дку, м. = роспорядкування.