Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відплазувати, -зую, -єш, гл. Отползти.
Вірля, -ляти, с. = орля.
Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный. Вх. Лем. 399.
Збуча́віти, -вію, -єш, гл. Одеревенѣть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло. О. 1861. XI. Свид. 30.
Опадка, -ки, ж. Впадина, углубленіе. Лебед. у. На опадці гарне жито роде. Черниг. г.
Переспів, -ву, м. 1) Перепѣвъ. 2) Переводъ стихами. Іов. Переспів Павла Ратая.
Пестунчик, -ка, м. Ум. отъ пестун.
Посувати, -ва́ю, -єш, сов. в. посунути, -ну, -неш, гл. 1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Харьк. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку. Кв. 2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунули з хати. Чуб. II. 66. Насуне бриль на мб, так собі й посуне з хати. О. 1861. X. 28. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі. Шевч. 441.
Прагнути, -ну, -неш, гл. Жаждать, желать сильно. Всі покою щиро прагнуть. Хто много має, той прагне більше. Ном. № 1447. Я зроду не жадав багатства, а тепер прагну всіх роскошів для тебе, тобі на втіху. МВ. (О. 1862. III. 47).
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.