Виходити 1, -джу, -диш, сов. в. вийти, -йду, -деш, гл. 1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила. з хати. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. І виходила до його вся земля. Чоловік і жінка вийшли у поле жать. Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. — з чого. Стать выше, перерасти. Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. — з грошей. Падать въ цѣнѣ. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. не виходити з горілки. Быть постоянно пьянымъ. До самого дівич-вечора я з горілки не виходила. — у дорогу. Выходить, выйти въ путь. Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. — у пани, міщане и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. — на що, кого: ви́йти на добре, на зле. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. ви́йде на наше. Будетъ по нашему. воно все на одно вийде. Одно и то же будетъ. ви́йти на кого. Сдѣлаться чѣмъ. Вони.... виходять на попа без ніякої науки. ви́йти за кого, — заміж. Выйти замужъ за кого. Як вийду за тебе, — зостанусь нещасна. Вийшла заміж — як за стінку засунулась. 2) Всходить, взойти Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. 3) Происходить, произойти. Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. Рік виходить. Виходить і другий год. Йому ще й года не вийшли женитись. 6) Обходиться, обойтись, стоить. Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття.
Відбубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже.
Жва́вість, -вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Вилучили всю жвавість з дитини.
Захудиты, -дію, -ешъ, гл. Исхудать.
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Ледача шкапа скрізь припинки має. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Ледачому ледача й смерть. З серця беруться ледачі думки. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток.
Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Обмарити, -рю́, -риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене.
Остюк, -ка, м. Щетинистый усикъ, ость на колоскѣ хлѣбнаго растенія. Чорний хліб з остюками.
Чопочок, -чка, м. Ум. отъ чіп.
Шоловія, -вії, ж. = шевлія.