Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буква, -ви, ж. 1) = буквиця. 2) Буква.
Ґосподи́ня, -ні, ж. = Господиня. Желех.
Дзирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. У коміні гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило. Стор. МПр. 37.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Замили́тися 2, -лю́ся, -лишся, гл. = помилитися.
Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці. Св. Л. 298.
Продимлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. продимитися, -млю́ся, -мишся, гл. Прокапчиваться, прокоптиться.
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Продѣвать, продѣть, просунуть. 2) Прокалывать, проколоть.
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Угороджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Вонзаться, вонзиться.