Бодяк, -ка, м. Раст.: а) = будяк. Бодяки замісь ячменю родять. 2) Onoporda acanthium. Ум. бодячок.
Виявлювати, -люю, -єш, гл. = виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно.
Етноґрафува́ти, -фу́ю, -єш, гл. Заниматься этнографіей. Як вільно ще було етноґрафувати проміж народом на Вкраїні, я записав її (пісню) в рідній околиці Хмельницького.
Зайди́голова, -ви, об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Зацве́нькати, -каю, -єш, гл. Иронически: заговорить. Наші хлопці і дівчата швидко зацвенькали по ляхівскій.
Зацмо́кати, -каю, -єш, гл. Зачмокать. Аж руки догори підняли, аж зацмокали.
Зостатися. Cм. зоставатися.
Устенок, -нку, м.
1) Входное отверстіе въ рыболовномъ снарядѣ, наз. котець (Cм.). Cм. вустенок.
2) Узкое входное отверстіе въ загородѣ для овецъ.
Чуб, -ба, м. Передняя часть волосъ на головѣ человѣка, иногда вообще волосы; хохолъ. Юпитер, все допивши з кубка, погладив свій рукою чуб. Пани б'ються, а в мужиків чуби болять. Скуби мене за чуб. чуба намняти. Потрепать за волосы. Гей, шануйсь, бо намну тобі чуба! чуба нагріти. Вспотѣть отъ работы, утомиться. Нагрів я чуба, поки постягав мішки на віз. наші хло́пці покидали чуби. Забрили лобъ нашимъ парнямъ, взяли ихъ въ солдаты.
2) Хохолъ у птицъ. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба.
3) = цідилко. Ум. чубик, чубчик. Та узяв його за чубчик і поскуб легенько.