Відмикувати, -кую, -єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи.
Земляни́н, -на, м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе... Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські.
Кабатиня, -ня, с. соб. Солдатская одежда.
Молосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Вони повставали да й його молосувать там, бить.
Ніхто, нікого, мѣст. Никто. Ніхто з Богом контракту не брав.
Позатверджувати, -джую, -єш, гл. Утвердить (во множествѣ).
Просілне, -ного, с. Родъ кушанья. Готова страва вся стояла.... просілне з ушками, з грінками і юшка.
Розбовкатися, -каюся, -єшся, гл. Раззвониться.
Ус, уса и вус, вуса м.; мн. уса (вуса) и уси (вуси). 1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Моргнув якось усима. під усом бути. Находиться въ возрастѣ 19 — 20 лѣтъ. Парубок під усом. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. уси (вуси). Въ верхней одеждѣ (кожушанка, свита, кунтуш, керсетка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. по шву отъ таліи внизъ, образовавшаяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. Свита до трьох усів. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Cм. хванд. Ум. усик, усичок, усок, усочок. До усиків пошити.
Шпиняти, -няю, -єш, гл.
1) Колоть.
2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. Cм. нашпиняти.
