Грімки́й, -а́, -е́. 1) Звучный, громкій. Грімкії рушниці. 2) Громко говорящій. Грімкий чоловік. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. Грімке літо.
Дота́скувати, -кую, -єш, сов. в. дотаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Дотаскивать, дотащить. Насилу дотаскав його, такий великий. 2) Истаскивать, истаскать, донашивать, доносить (объ одеждѣ).
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Ми́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Мыслить, думать. Чоловік мислить, а Бог рядить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти. І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать. Добра мисливши й люблячи щиро. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. Свій своєму лиха не мислить.
Мовчу́щий, -а, -е. = мовчазний. Мовчущий був такий, тільки зо мною... розмовляє. Мовчущі як земля.
Палахкотіти, -чу́, -тиш, гл.
1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить.
2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. Най погляну на ті личка, що палахкотять.
Пожувати, -жую, -єш, гл. Пожевать, изжевать.
Поспекатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться отъ чего. Хотів би сі поспекати, відьвернути відь себе сліпоту.
Прицупити, -плю, -пиш, гл.
1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів.
2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.
Щамбити, -блю, -биш, гл. Щепать.