Де́сять, -ти́ и -тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Десятома рублями не одбудеш весілля.
Допли́гувати, -гую, -єш, сов. в. доплигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Доскакивать, доскочить, допрыгивать, допрыгнуть. Розгнівався кінь, як стрибнув, — на сажень до царівни не доплигнув.
Зрок, -ку, м. Зрѣніе. Бог дав усім люлям однаковий зрок.
Молоток, -тка, м. Молотокъ. Добре ковадло не боїться молотка. Ум. молото́чок.
Оправдовувати, -вую, -єш, сов. в. оправди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать, оправдать. Себе оправдовує, що все гарно робить. Ніхто іменно не доказав на його, так і оправди́ли. Тепер аби гроші, то хоч якого душогуба оправдять. Нехай тебе й Бог так простить і батько наш, гетьман український оправдить.
Павіко, -ка, с. Вѣко глаза.
Панство, -ва, с.
1) Государство, царство. Хто мені тоє яблучко вирве, тому я половину панства оддам.
2) Владѣніе. Еней збудує сильне царство і заведе своє там панство.
3) Дворянское званіе. За такі гроші... тоді в Київі панство можна було купить.
4) Барство. Вже звісна дівчача натура, хоть у панстві, хоть у мужицтві. Потурчився, побусурманився для панства великого.
5) соб. Баре; господа. Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось. Ум. панствечко. Я твоє царствечко да конем витопчу, я твоє панствечко да мечем висічу.
Спилити, -лю, -лиш, гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене.
Ставник, -ка́, м.
1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає.
2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. Три хунти воску на ставник.
3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Цибулиця, -ці, ж. = цибуля. Танцювала риба з раком.... цибулиця з часником.
