Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бракувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує. Фр. Пр. 116. 2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Стор. МПр. 24. Чого вам бракує, то си докупіт. Фр. Пр. 116.
Відгребти, -ся. Cм. відгрібати, -ся.
Задобі́д нар. Въ предобѣденное время. О. 1862. І. 81.
Колобок, -бка, м. Лепешка круглой формы. Баба... витопила в печі, замісила яйцями борошно... спекла колобок. Рудч. Ск. II. 2.
Оріховий, -а, -е. Орѣховый. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.
Передніше нар. Прежде. Рк. Левиц.
Пожиткування, -ня, с. Пользованіе.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Хвортунина, -ни, ж. = хвортуна. Ой хвортуно, хвортунино! що ти учинила? Мет. 63.
Цьомкати, -каю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать.