Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архи́в, -ва, м. и архи́ва, -ви, ж. Архивъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Виселити, -ся. Cм. виселяти, -ся.
Госпо́донька, -ки, ж. Ум. отъ господа.
До́теп, -пу, м. Остроуміе, искусство.
Зелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. І. 142.
Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату. 2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Ном. № 8845. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать. Мил. 222. 3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная. Чуб. V. 911. 4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають. Грин. III. 159.
Пообвертати, -та́ю, -єш, гл. = пообгортати.
Татенько, татечко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Христовий, -а, -е. Христовъ. Драг. 168. Христова мучениця. Чуб. І. 181.