Відбатовувати, -вую, -єш, сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.
Вовкулак, -ка, вовкулака, -ки, м. Оборотень, принявшій видъ волка. Перекинувсь через пеньок.... і зробивсь вовкулакою і побіг у ліс. Як у полі на могилі вовкулак ночує.
Гаремниця, -ці, ж. Гаремница, гаремная жена или наложница. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди схотіли.
Гомі́нка, -ки, ж. Разговоръ. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: «Чи ваші кури несуться?» — Несуться. — «І наша одна сіра несеться». Тілько й гомінки було.
Ґедзу́нок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти.
Законя́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. закони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Зараждаться, зародиться. Законяється дитина. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Ба! зерно яке довге! значиться велике бути законилося, та запекло сонце. 2) Пріобщаться, пріобщиться св. таинъ.
Зжа́ти, -ся. Cм. зжинати, -ся.
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл.
1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться.
2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись.
3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо.
Робачок, -чка, м. Ум. отъ робак.
Стремя, мя, с. Обрывъ, крутизна, стремнина. Дніпрове стремя.