Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбоязно, нар. Безстрашно, безбоязненно.
Ґрузло, -ла, с. Комъ, куча. Ґрузли снігу. Вх. Уг. 235.
Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Збі́га́ти 1, -га́ю, -єш, гл. Сбѣгать. Збігала — свічечку купила. МВ. ІІ. 50.
Колошкати, -каю, -єш, гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. О. 1861. III. Гул.-Арт. 82. Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене Я кричу: не полохайте, а вони колошкають. Павлогр. у.
Поваб, -бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка... К. ХII. 8. Шкода нашого повабу й залицяння! К. (ЗОЮР. ІІ. 200).
Повитикатися, -каємося, -єтеся, гл. Высунуться, виткнуться, торчать (во множествѣ). Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа. Стор. II. 124.
Тирлувати, -лую, -єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20.
Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела. Шейк.
Чарівкий, -а́, -е́ Чарующій. О, чорні брівки чарівкі. Волч. у.