Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До́хтор, -ра, м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Замо́рський, -а, -е. Заморскій. Заморського зілля забажала. Мет. 104.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр.
Ля́лечка, -ки, ж. Ум. отъ лялька.
Розрив, -ву, м. Раст. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125. розрив-трава — въ народныхъ вѣрованіяхъ: трава, обладающая свойствомъ разрывать. Чуб. 1. 66. Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тілько притулимо, дак ік нечистому й пороспадаються. К. ЧР. 400.
Сполудні нар. Послѣ обѣда. Сиділи жінки якось сполудні при вулиці. ЕЗ. V. 85.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив. Зміев. у.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість. Ном. № 2347.