Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Басюра, -ри, м. Ув. отъ бас.
Козуб, -ба, м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. Ном. № 9131. козубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Св. Л. 96. Ум. козубець. Вх. Зн. 26.
Коповиця, -ці, ж. Время сгребанія конецъ, сгребаніе копенъ. Коповиця була, люде мов бджоли гудуть да мед збірають, так люде нагребли, копи возять. Г. Барв. 339.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Покидь, -ді, ж. = покидька. К. (Хата, 2).
Скамня, -ні, ж. = скамна. Він у царя в Бога сидить за скамнею. Грин. III. 3. Ум. скамни́чка. Чуб. V. 773.
Смородь, -ді, ж. = сморід. Употр. также какъ брань. Смородь така, — ще й несеться. Борз. у.
Уповання, -ня, с. Упованіе. В його моє спасения, слава, на Бога певне уповання. К. Псал. 139.
Хлиснути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть. Левиц. Пов. 160. А деякі так так хлиснули, що де упали, там заснули. Котл. Ен. Хлиснути.... з горшка шег юшки. Грин. І. 280. вже двірсько́ї поливки хлиснув! Уже попробовалъ жизни на барскомъ дворѣ. Ном. № 1312.
Чотирі, -рьох числ. Четыре. Ішли ляхи на три шляхи, а татари на чотирі. Н. п.