Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Зе́мство, -ва, с. Земство.
Книжній, -я, -є. Книжный. Вибачайте, люде добрі, що козацьку славу так навманя росказую без книжньої трави.
Латити, -чу, -тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Латитсє хата.
Облога, -ги, ж.
1) Осада. Наливайком козаки з облоги визволились.
2) Каждое изъ наклонно идущихъ бревенъ, изъ которыхъ сдѣланъ желобъ для спусканія срубленныхъ деревьевъ съ горы. Cм. ризи.
3) мн. облоги. Оконная рама.
Огазнути, -ну, -неш, гл. = ошадіти. Цілий ліс огазне.
Рівнозначний, -а, -е. Однозначащій, равносильный смысломъ.
Сито I, -та, с. Сито. Коробом сонце — ситом дощ. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.
Трепатися, -паюся, -єшся и плюся, -плешся, гл. Трястись, встряхиваться, дрожать. На ясени листя ся трепле. Cм. тріпатися.