Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випис, -су, м. 1) Выпись, выписка, извлеченіе изъ рукописи. 2) Написаніе. 3) Исключеніе изъ списка.
Відралити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ межу.
Жура́х, -ха, м. Испорченное жу́ра. Cм. журашин. АД. II. 63.
Заскі́млити, -лю, -лиш, гл. Заскиглити. Заскімле по собачий. Полт. г.
Лавочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лава. 2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Лах, -ху, м. = лаха. Желех.
Назбіга́тися 2, -га́юся, -єшся, гл. Сбѣжаться. Тут назбігалось народу. Рудч. Ск. II. 13.
Понуритися, -рюся, -ришся, гл. Угрюмо опустить голову. Ой вийде брат, — понуриться, вийде матір, — зажуриться. АД. І. 270. Посідали, понурились, ніхто й пари з рота не пустив. Стор. II. 14.
Розіпнути, -ну, -неш, гл. = розіпясти.
Уповні нар. 1) Съ наполненной посудой (съ полной рюмкой, полными ведрами). Випий до мене вповні, бо в мене брови чорні. Черк. у. вповні перейти доро́гу. Перейти дорогу съ полными ведрами. Я води набрала та вповні шлях і перейшла. Шевч. 2) місяць уповні. Полная луна. Зійшов над нашою хатою місяць уповні. МВ. І. 93. 3) О женщинѣ: беременная. Чи правда, що твоя Катруся вповні?... Ох, правда, правда! Сподіваюся онучати. Г. Барв. 298. 4) Вдоволь. Чого, чого, а сього уповні буде. МВ. (О. 1862. І. 75).