Губеня́, -ня́ти, ж. Губка (у чоловіка). Ласкательное слово, употребляемое болѣе во мн. ч.: губеня́та. Мале дитя надме губенята. Ум. Губеня́тка.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Зробив дядя, на себе глядя.
Жада́ний, -а, -е. Желанный. Наступив довго жаданий день. Пани мої кохані та жадані! Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей?
Жада́но нар. Желанно.
Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад.
Каяння, -ня, с. Раскаяніе. По смерти нема каяння. До світу плач її по хаті, до світу каяння.
Мо́рщити, -щу, -щиш, гл. Морщить, сморщивать. Морщив своє молоде лице. Морщив чоло. морщити постоли. Дѣлать башмаки (постоли, моршні) изъ цѣльнаго куска кожи.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл.
1) Поволноваться.
2) Взволноваться (во множествѣ).
Сухоребрик, -ка, м. Худощавый человѣкъ.
Тандитникування, -ня, с. Торговля старыми вещами.