Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобов'янка, -ки, ж. = бобовиння. Вх. Лем. 393.
Бор, -ру, м. Раст. a) Setaria viridis Beauv. ЗЮЗО. І. 136. б) — зілля. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127.
Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. Волын. г. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Греб. 395. Ум. булочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8.
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. І. 56. Гуп його кулаком у спину!
Довго́вастий, довго́ватий, -а, -е. Продолговатый. Канев. и Черкас. у. Ставочок довговастий.
Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Лига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сходиться съ кѣмъ, связываться съ кѣмъ; соединяться.
Маши́на, -ни, ж. Машина. Директорі заводів мали право од себе ставити до машин робітників. Левиц. І. Є на морі така машина, що сама меж, сама місить, сама пече. Рудч. Ск. І. 136. Ум. машинка.
Сеймиковий, -а, -е. Относящійся къ сеймику.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.