Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гори́ще, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище. Рудч. Ск. II. 124.
Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Грин. III. 673. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). Ном. стр. 291, № 47. На горищі шось стука та гуркотить. Мнж. 130. За громом громи гуркотять. Греб. 374.
Ножаний и ножений, -а́, -е́. Ножной; къ ногамъ относящійся, на ногахъ находящійся. Ножана ступа. Сим. 139. Ножені пальці. Мнж. 42.
Позмуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать изъ камня, кирпича (во множествѣ).
Постівка, -ки, ж. 1) = постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку. Гол. І. 70. 2) = покіс. Вх. Лем. 454.
Рабований, -а, -е. Награбленный.
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Стрелькуватий, -а, -е. О растеніи лукѣ: стрѣльчатый. Як хлопець, або дівка найперше покуштує зеленої цибулі, то буде стрелькувата. Чуб. І. 84.
Такой нар. = також. Шейк.
Уплести, -ся. Cм. уплітати, -ся.