Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Ив. 41. Тупой конецъ веретена. Вас. 153. Грин. ІІ. 318. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. Мир. ХРВ. 410. 2) Мозоль на пятѣ. Конотоп. у. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. Грин. ІІ. 318. 4) Жировая опухоль. Мил. М. 103. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ. Вас. 191.
Затве́рднути, -ну, -неш, гл. = затвердіти. Затвердло поле й не вореш. Камен. у.
Зборони́ти Cм. збороняти.
Кроїти, крою, -їш, гл. = краяти. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. Ном. № 9577. Як будуть козаче то тіло кроїть. Федьк. III. 152.
Підстилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, підстелю́ся, -лешся, гл. 1) Подстилаться, подослаться. 2) Заискивать, подлаживаться, подладиться подъ кого. Вже під його підстилались козаки й міщане. Мкр. Н. 7.
Пілть, -ті, ж. = півть. Подол. г.
Познати Cм. познавати.
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34.
Суховерх, -ху, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. ІІ. 34.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія. Шейк.