Гикавець, -вця, ж. Заика.
Довгоно́сик, -ка, м. Насѣк. Носатикъ.
Кудись нар.
1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма.
2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.
Напроти́ти, -рочу́, -ти́ш, гл. Напречь. Cм. напрутити 1. Дикий кабан зімою риє землю — рило в його м'ягке, а він його так напротить, що риє краще, як лопаткою.
Острушки, -шок, ж.
1) Цвѣты: кавалерскія шпоры.
2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть...
Перегородка, -ки, ж. Перегородка, отдѣленіе. Дав мені тесть... торбу з сьома перегородками.
Полагодити, -джу, -диш, гл.
1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники.
2) Починить, исправить. Зробив колесо або полагодив його. Черевики полагодити.
3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Тесанина, -ни, ж. Тесаніе, вытесываніе. Ум. тесани́нка.
Шмальнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ шмалити = смальнути. О жгучемъ, рѣзкомъ вѣтрѣ: дунуть, подуть. Шмальне на дворі, що й носа не витикай.
