Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гамір, -мору, м. Шумъ, крикъ. Желех. В містечку почався.... гамір. Левиц. І. 126.
Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.
Заутері́ти, -ріє, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любечъ.
Наже́брати, -раю, -єш, гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.
Нака́з, -зу, м. 1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. МВ. (О. 1862. III. 76). Прозьба панська рівно з наказом ходить. Ном. № 1209. 2) Водяная болѣзнь у овецъ. Угор.
Обгидитися, -джуся, -дишся, гл. Испачкаться, огадиться. Юшкою його обмочать, чоловік обгидиться. О. 1862. VI. 98.
Само 2 нар. = саме.
Спичка, -ки, ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуй. Ном. № 3440.
Стук II, -ку, м. Стукъ. у стук стукати. Сильно стучать. У стук серце стукало. МВ. (О. 1862. І. 99).
Тернина, -ни, ж. Терновый кусть. Грин. І. 233. Тернина грушок не родить. Ном. № 9305. Де ступнем ступаю, тернина коле, кров обкипає на ногах. Рудан. І. 21. Ум. тернинка, терни́нонька, терни́ночка. Чорная тернинонька. О. 1862. IV. 11.