Жанда́р, -ра, м. Жандармъ. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Ум. жандарик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за, нею жандарики з гострими шаблями.
Зарича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заревѣть. Корова... прийшла домів та й заричала. Вів зариче.
Зем'яни́й, -а́, -е́ = земляний. — серце. Раст. Tuber cibarium.
Мча́лка, -ки, ж. Вѣстница. Встрѣчено у Котляревскаго: Іриса цьохля проклятуща... Олимпська мчалка невсипуща.
Покощувати, -щую, -єш, гл.
1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Та покощувано і полощувано шишечку.
Пороснути, -ну, -неш, гл.
1) Разсыпаться, посыпаться. Намисто поросную з шиї додолу (бо порвала). Яблучка так і пороснули у візок.
2) Броситься бѣжать; побѣжать. Вівці так і пороснуть до соли, одно другого спережаючи.
3) О дождѣ: сразу политься, брызнуть. Дощ пороснув йому в гаряче лице.
Проралити, -лю, -лиш, гл. Пропахать ралом.
Синятко, -ка, с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця.
Стьожина, -ни, ж. = стьожка. Яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла із застіжок додолу.
Швачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть швеей.