Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворожиль, -ля, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка. Грин. ІІІ. 677, 518.
Дорі́зати, -ся. Cм. дорізувати, -ся.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Перечепити Cм. перечіплювати.
Позавалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Обрушиться (во множествѣ).
Пристерігати, -та́ю, -єш, сов. в. пристерегти, -режу, -жеш, гл. 1) Подкарауливать, подкараулить. Я таки пристережу, хто мої дині переводить. Рудч. Ск. II. 10. Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли питалась. МВ. (О. 1862. III. 70). 2) Подмѣчать, подмѣтить. Я пристерігаю по йому давно. Черк. у.
Скракник, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 2) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163.
Узбіччя, -чя, с. на узбіччі. Въ сторонѣ. Конст. у.
Утрунок, -нку, м. = тлунок. Лубен. у.