Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимогти Cм. вимагати.
Гарюкало, -ла, м. и с. гарюкання, -ня, с., гарюкати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. гарюкнути, -кну, -неш, гл. = гарикало, гарикання, гарикати, -ся, гарикнути. З тими наймичками, треба все гарюкатись, сваритись. Левиц. І. 475.
Гря́зьки́й, -а, -е. Грязный (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). Грязька дорога. Калюжа грязька. Чуб. ІІІ. 138. Ой вийду й на вулицю, аж вулиця грязька. Грин. ІІІ. 166.
Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.
Лицемі́рно нар. Лицемѣрно.
Підхват, -ту, м. Рыболовный снарядъ. = підклад 3. Вх. Пч. II. 23.
Попритужувати, -жую, -єш, гл. Придавить, притянуть жердями солому на крышѣ. Треба добрими притужинами попритужувати солому, а то зсунеться з криші. Волч. у.
Трахтир, -ра, м. Трактиръ. А милень з трахтира йде. Чуб. V. 588.
Шерсткий, -а, -е. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. Левиц. І. 163. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні. Св. Л. 15.