Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый.
Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить.
Ленни́й, -а́, -е́ = лянний. Розточено ленний обрус на столі. Розстелено ленні скатерті по столу.
Перістий, -а, -е. 1) О масти: по черному полю бѣлыя поперечныя полосы. Віл перістий. Пропало троє коней перістих. 2) О цвѣтѣ: въ полоскахъ. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? За рижого бога, за перістих людей.
Повисікати, -каю, -єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Прозирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прозирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прозирать, прозрѣть, проникать, проникнуть зрѣніемъ. Ти у небо прозираєш і в землю глибоко. Ледві-ледві опівночі серцем прозираю. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду?
Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник.
Стомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Не стомились міцні крила у молодого орляти.
Чотирниця, -ці, ж. Въ загадкѣ: а) ко лесо. Чотирі чотирниці бігли на вечорниці, одна одну здоганяє, та не здожене. б) Нога коровы. Ум. чотирни́чкз. Чотирі чотирнички, п'ята шинкарочка, шоста підставочка.