Бевкання, -ня, с. Звонъ въ одинъ колоколъ (раздѣльный).
Болізно, болісно, нар.
1) Болѣзненно, мучительно.
2) Скорбно, горестно. Біла-біла, як крейда, позирала на всіх палкими очима та болізно всміхалася.
Дни́ще, -ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Ум. Дни́щечко.
Ду́битися, -блюся, -бишся, гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. 2) Коробиться.
Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ.
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Устраивать лѣса.
2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Cм. рихтувати.
Трапеза, -зи, ж.
1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша.
2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу.
Уторжитися, -жуся, -жишся, гл. Выручиться. А що, карбованців п'ятдесят уторжилось, чи нії Лебедин. у.
Хто, кого, мѣст. Кто. Знаю тебе, хто єси. А хто тут у лисиччиній хатці? Хто так, а хто сяк. Кто нибуть, кто либо. Може хто вас налаяв? Може хто звістку подасть. Кто бы ни было. Хто йде, не мине: то кивне, то моргне. хто хоч, кого́ хоч, кому хоч. Кто, кого, кому угодно. Кому хоч, тому й оддаси. нема́ кому́. Некому. Лема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. ні́ від кого мені́ піти з до́му, бо сама до́ма. Некому замѣнить меня дома, если бы я ушла.
Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства.
