Громаді́лка, -ки, ж. Конныя грабли.
Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. Чого ти дурієш? де твій розум?
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Перепона, -ни, ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Його не лякала жадна перепона.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було.
Пулюкати, -каю, -єш, гл. Объ индюшкахъ: кричать: пуль, пуль.
Сідак, -ка, м. = сідавка.
Ураговий, -а, -е. = враговий. Як став ляхів, урагових синів, як снопики класти.
Утишка, -ки, ж. Затишье.
Шерстина, -ни, ж. Шерстинка. Буде одна шерстина золота, друга срібна. ні шерстини (нема в дворі). Нѣтъ скота, ни одной скотины. Ум. шерстинка, шерсти́ночка.