Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відживіти, -ві́ю, -єш, гл. Ожить. Дожидали побачиться так, як дня соняшного, що його дожидає чоловік і радіє, одживіє, діждавшися. МВ. (О. 1862. І. 78).
Загля́діти Cм. загледіти.
Заміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заме́ст́и, -мету́, -те́ш, гл. Заметать, замести; сметать, смести. Не замітай чужої хижі, — смотри чи твоя заметена. Ном. № 9587. По улиці вітер віє, та сніг замітає. Шевч. 479. Так у тиждень і замело і худобу, і дітей, — єй Богу моєму! Н. Вол. у.
Засу́нути, -ся. Cм. засувати, -ся.
Кругиня, -ні, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 428.
Лоски́ря, -рі, ж. Рыба: Blicca argyroleuca. Браун. 26. Ум. лоски́рька.
Наду́ти, -ся. Cм. надимати, -ся.
Родительський, -а, -е. Родительскій. Родительська любов. Левиц. І. 242.
Тополенька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.
Утягати, -гаю, -єш, сов. в. утягти, -гну, -неш, гл. 1) Втягивать, втянуть. 2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Грин. II. 232. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк. Новомоск. у.