Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Живоро́бка, -ки, ж. річка-живоро́бка. Сказочная чудотворная рѣчка. Чуєш у казках — то змії, то річки були живоробки, то цілюща, то мертвяща вода. Рудч. Ск. І. 130.
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Зле нар. 1) Зло. 2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити. Лукаш. 115. Чуб. V. 22.
Навза́ходи нар. На закатѣ, на заходѣ. Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце. Лубен. у.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Нестемки нар. = нестеменно.
Осичка, -ки, ж. Ум. отъ осика.  
Посвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Засвидѣтельствовать. Нехай же перш люде скажуть, посвідують, чи вона до любови, по добрій злагоді йде за його заміж. Васильк. у.
Слизький, -а, -е. Скользкій. Погода не тая, дорога слизькая. Чуб. V. 766. Зогнав на слизьке. Поставилъ въ затруднительное положеніе. Ном. № 4183., Ум. слизькенький, слизенький. Тепер ніченька темненька, дорога слизенька. О. 1862. IV. 25.
Широко нар. 1) Широко. Широко ступав він. Стор. МПр. 109. 2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» К. ХП. 21. Чіпка став широко росказувати. Мир. ХРВ. 247. Ум. широченько. Ступай, ступай, кониченько, широченько. МУЕ. III. 115.