Верства, -ви, ж.
1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. У доброго коня не довгі верстви.
2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно.
3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг.
4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами.
5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. І з менчої верстви вчаться всі.
Висушати, -шаю, -єш и висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Висушили мене сльози.
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа.
Наклада́ння, -ня, с. Накладываніе, возложеніе.
Налю́шник, -ка, м., налю́шня, -ні, ж. Веревочное, кожаное или скрученное изъ дерева кольцо, которымъ привязывается люшня́ къ полудрабку.
Наскрипіти, -плю, -пиш, гл. Наскрипѣть.
Не нар. Не. Гріх не личком зав'язати, та під лавку сховати. Не ходи, не люби, не залицяйся, не піду за тебе, не сподівайся.
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині.
Постригання, -ня, с. Стрижка.
Утоплий, -а, -е. Утонувшій.