Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Деревені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Дерев'яніти.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Зостарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Шевч. 101. Як багато будеш знать, то скоро зостарієшся. Ном. № 5948. Вже старі, зостарілися. Рудч. Ск. І. 210.
Підборідь I нар. Подъ подбородокъ. Овивають її (перемітку) попід бороду, підборідь. Шух. І. 132.
Пожарище, -ща, с. = пожарина. Полилися ріки крови, пожар погасили, а німчики пожарище й сиріт поділили. Шевч. 237.
Прапор, -ра и -ру, м. 1) = прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = папороть. Чуб. V. 1073.
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Теща, -щі, ж. Теща. Жінка для совіщу, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу. Ном. Ум. те́щенька, тещечка. Грин. ІІІ. 396.
Тростяний, -а, -е. Тростниковый. Щоб ти мені з трости поставив дом.... вистроїв тростяний палац. Чуб. II. 191.