Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Даре́мщина, -ни, ж. = Дарівщина.
За́крут, -ту, м. Попороть, заворотъ. Шух. І. 179.
Здохля́тина, -ни, ж. = здохлина.
Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари. К. Кр. 112.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Обварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обваритися, -рюся, -ришся, гл. Обвариваться, обвариться.
Побігнути, -гну́, -неш, гл. = побігти. Побігне із костела.  
Пов'язина, -ни, ж. 1) На хлѣвахъ: жердь вмѣсто лати. Міусск. окр. 2) мн. пов'язини. Обрядъ повязыванія новобрачной. Вх. Лем. 451.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.