Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездільник, -ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.
Бліднути, -ну, -неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. ІІ. 110. Зола то червоніла, то блідла. Левиц. І. 301.
Власне нар. Собственно, именно.
Йорж, -жа, м. Рыба ершъ. Понадувались мов йоржі. Котл. Ен. II. 19.
Мусульма́нка, -ки, ж. Мусульманка.
М'ясови́й, -а́, -е́ Мясной. Лізу, лізу по залізу на м'ясову гору. (Загадка: кінь). Чуб. І. 310.
Оман, -ну, м. Раст. a) Inula Helenium. L. ЗЮЗО. І. 125. б) Verbascum nigrum. L. ЗЮЗО. І. 140.
Осковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Поскользнуться. 2) Ошибиться, промахнуться. Я тим осковзнувся трохи, що рано посіяв. Міусск. окр.  
Ошпарювати, -рюю, -єш, сов. в. ошпарити, -рю, -риш, гл. = обшпарювати, обшпарити.
Показуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. показатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Показываться, показаться, появляться, появиться. Вона його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались. Рудч. Ск. І. 7. Бач, мабуть злякався, що не показався. Шевч. 290. 2) Казаться, показаться. Драг. 43. Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови. Грин. І. 46.