Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Мнж. Прийшов пізно, аж завізно. Ном. № 1802. Ум. завізне́нько. Аф.
Засипа́тися 1, -па́юся, -єшся, сов. в. заспа́тися, -сплю́ся, -спи́шся, гл. Засыпаться, заспаться, спать слишкомъ долго. Нема в мене свята, — каже чорт: — я не загуляюсь, не запіячу, не засплюсь і на Великдень. Г. Барв. 193.
Зловитися, -влю́ся, -вишся, гл. Пойматься.
Зоп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. = зіп'ясти, -ся. Гліб. 89. Левиц. І. 103.
Колодрочка, -ки, ж. Ум. отъ ко́лдра. Ходи ж, моя доню, до хати: час тобі на посаг сідати! — Постеліть колодрочку, — я війду. Гол. II. 100.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Попанькатися, -каюся, -єшся, гл. Поняньчиться, поухаживать за кѣмъ.
Річно нар. Въ годъ. Плачу два карбованці річно.
Росхристаний, -а, -е. Съ раскрытой грудью, незастегнутый. Старий Грімач без шапки ходить, росхристаний. МВ. І. 144. Росхристана сорочка. Кв. І. 51.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник. Желех.