Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Витряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть.
Ґазди́нечка, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Засо́хти. Cм. засихати.
Їжакуватий, -а, -е. Взъерошенный, съ торчащей шерстью. Їжакуватий віл.
Луп, -пу, м.
1) = дерун. Бодай вас луп облупив.
2) Добыча военная. Величалися дейнеки будинковим лупом.
Лю́тість, -тости, ж. Ярость, свирѣпость.
Навихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навѣдаться, завернуть куда. Ніколи до нас і не навихнешся.
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у.
Спорожнити, -ся. Cм. спорожняти, -ся.
