Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бельбас, -са, м. Балбесъ, здоровань, неуклюжій человѣкъ. Здоровий бельбас, а такий дурний.
Ізп.. = ісп... Cм. сп.
Кобець, -бця, м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є. Чуб. І. 60.
Колопенник, -ка, м. Конопельник. Вх. Зн. 27.
Лису́ха, -хи, ж. пт. = лисак 4. Вх. Пч. II. 11.
Нескреба, -би, об. Неотеса. Ой вийду я за ворота — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Н. п.
Пукати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать. 2) Лопать, трескать, хлопать. Те крутилось і тріщало, а те пукало й гуло. Стор. МПр. 87. 3) Лопаться, растрескиваться. Коли пукає акация, належиться сіяти кукурузи. ЕЗ. V. 246.
Розбрат, -ту, м. 1) Разрывъ дружественныхъ отношеній, вражда. К. Кр. 38. Жили добре, а пішло у їх на розбрат.
Стільниця, -ці, ж. 1) Столечница. Канев. у. Шух. І. 99. 2) Доска, на которой рубятъ мясо и пр. 3) Верхняя доска высокаго крестьянскаго сундука. Шух. І. 98.
Чесання, -ня, с. Чесаніе. Ум. чесаннячко. Чи жаль тобі гуляннячка, субітнього чесаннячка. Н. п.