Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борконь, -ня, Раст. Melilotus officinalis. Лв. 100.
Відсідати, -даю, -єш, сов. в. відсісти, -сяду, -деш, гл. Садиться, сѣсть далѣе, пересаживаться, пересѣсть.
Воркун, -на, м. = воркотун. А на печі воркун ворчить. О. 1861. XI. Св. 51. Ум. воркунок, воркуночок. Ой воркуне та воркуночку, не бий мене та в головочку. Г. Барв. 40.
Гарч, -ча, м. Черная гадюка, Pelias berus. Желех.
Здо́бич, -чі, ж. Добыча. Рудч. Ск. II. 148. МВ. І. 144. Ділили поміж собою здобич і гроші, що добули од жидів. Стор. МПр. 145. Ум. здоби́ченька. Козацькая здобиченька марне пропадає. Макс. (1849) 62.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках! Рудч. Ск.
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Повсажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повсаджуватися. Тілько що ті повсажувались, аж та дітвора, що бігам круг церкви, сюди ж присипала. Кв.
Розмелкуватий, -а, -е. О колесѣ: съ большимъ отверстіемъ, чѣмъ нужно, чѣмъ толщина оси. Розмелкувате колесо. Черк. у.
Свиняка, -ки, ж. = свиня. Маркев. 63. У господарстві була в того чоловіка, вибачайте, свиняка. Драг. 81. Ум. свинячка. Є вже й свинячка, і курчатко, а далі й корівчина. Грин. II. 152.