Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жи́лний, -а, -е.. Cм. жилавий. В жилний четвер купаються від чорної хороби. Ном. № 8407. Cм. жилник.
Колокільце, -ця, с. Бубенчикъ? А-а люлечки! шовковії вірвечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка: засни, мала дитиночка! Макс. (1849). 105.
Манджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Поспѣшно идти. Я п'ять грошей розміняю, десять пожинаю, на Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю. Чуб. V. 1125.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Натхнути, -хну, -не́ш, гл. = надхнути. 1) Старий січовик натхнув свою душу в молодісіньку душу онука. Мир. ХРВ. 90. 2) Українська пісня і неписана словесність народу українського натхнули молоді уми в Київі спасенною думкою. К. ХП. 7. Натхни ж нас правдою, о Музо Мельпомено! К. ПС. 6.
Ниций, -а, -е. Подлый, низкій, пошлый. Як ница собака, знишку рве. Ном. № 3039. Дітки мої! — каже тоненьким ницим голоском. К. ЧР. 262. Чортяці ницу душу продаєш. К. ПС. 85.
Поласувати, -сую, -єш, гл. 1) Полакомиться. 2) Польститься. Поласувала на великі гроші і вкрала. Грин. І. 186.
Попіклуватися, -луюся, -єшся, гл. Позаботиться (о многомъ).
Родонько, -ка, родо́чок, -чка, м. Ум. отъ рід.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ). Харьк. г.