Безлюдніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ.
Ґно́ття, -тя, с. Отрепье.
Здава́ти, здаю́, -є́ш, сов. в. зда́ти, здам, здаси́, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає. 2) Давать, надавать. Подій корівки, що 'д батенька нагнала, та прогонь і овечки, що ненька здавала. 3) — екза́мена. Выдерживать, выдержать экзаменъ.
Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари.
П'ятірко числ. Пятеро. У старшого нема, дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко.
Розговоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Розговоривсь, як свиня з гускою.
Розживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розжи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл.
1) Жить хорошо, хорошей жизнью. Живи, живи, дівко, з парубком, живи, розживайся. Узяв милий свою милу у світлочку: «отут тобі, мила, розживаться».
2) Разживаться, разжиться, дѣлаться, сдѣлаться зажиточнымъ. Як стали жити, розживатися, стала родина признаватися.
Шата, -ти, ж.
1) Богатая одежда. Наші лати переходять панські шати.
2) Риза. Коли не піп, так і в шати не одягайся.
3) Окладъ на иконѣ. Образи в срібних шатах. Ум. шатонька. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав.