Боженькатися, -каюся, -єшся, гл. = божитися.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки.
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово).
Допуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш.
Клопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Заботиться, хлопотать о чемъ. А що хазяйствечком будеш клопотатись, того не бійся. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом. . Усе мабуть про гетьманство клопочеться, так от і зозвав раду ще в Батурині. 2) Тревожиться, безпокоиться. Збула добро, клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Уже і мати почали примічати та клопотатися. Вона потім клопочеться... де, де ділося? 3) Размышлять. Про инші речі клопочеться він із старим Шрамом.
Осінь, осени, ж. Осень. Осінь на строкатом коні їздить. в осінь, в осени. Осенью. Одна пішла в осінь заміж, а друга в м'ясниці. Коли в осени́ літа́ багато паутини — на той рік урожайне літо буде. В осени ложка води, а дві грязі.
Плюсь! меж.
1) Выраж. плескъ предмета, упавшаго въ воду.
2) Шасть. Тут плюсь Еней, як будто з неба: «Ось, осьде я, коли вам треба».
Рибаченько, -ка, м. Ум. отъ рибак.
Сорокуш, -ша, м. = сорокопуд.
Старкуватий, -а, -е. Старообразный. Старкувата жінка.