Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. Левиц. І. 320. На а́решт го засудили. Фр. Пр. 8. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Фр. Пр. 8. Арешт, то дім плачу. Фр. Пр. 8. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ. Фр. Пр. 8.
Висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. І. 73.
Милови́д, -да, м. Красавецъ? Г. Барв. 280.
Могори́́чний, -а, -е. Любящій брать могорич. Ох, який ти могоричний!
Навми́сне, нар. Нарочно, умышленно, намѣренно.
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ. Лубен. у.
Питний, -а́, -е́ Употребляющійся для питья. У мене є питний мед. Харьк. г.
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Спорохнівка, -ки, ж. Гнилушка, кусокъ гнилого дерева. Вх. Уг. 269.
Уздрячку нар. Въ глаза. Та й то взаочі, а не вздрячку він казав. Росердив.... за очі, а не вздрячку. Алв. 74.