Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що нас хати нема. Г. Барв. 433. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61. 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки. Грин. I. 190.
Дра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. = дертися.
Нізіне и нізіне у стріть. Роды гуцульской вышивки. Шух. І. 157 — 159.
Обважувати, -жую, -єш, сов. в. обважити, -жу, -жиш, гл. Отягощать, отяготить, обременять, обременить. Да не обважуй їх: бики третяки. Борз. у.
Подзижчати, подзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать (о комарѣ, мухѣ). Подзичав комарь та й стих. Харьк.
Притаїтися, -таю́ся, -їшся, гл. Притаиться. Грин. II. 117. Притаилась, ніби б то нежива. Рудч. Ск. І. 173. Притаїлись біля ганку. Стор. МПр. 80.
Протурчати, -чу, -чиш, гл. 1) = протуркотати. 2)голову, уха. Намозолить уши, твердя постоянно одно и то-же. Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав. Г. Барв. 497.
Склепити, -плю, -пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2)о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер.руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. Екатер. г.зуби. Стиснуть зубы.  
Стелепнути, -пну, -неш, гл. 1) Затрясти, тряхнуть. 2) Затрястись. Гол. III. 348.
Утушковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. утушкуватися, -куюся, -єшся, гл. Кутаться, закутываться, закутаться. Наділа корсет, кожушину й свиту: і на щоб так утушковуватись. Харьк.