Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. 2) Призывать.
Зе́лень, -ні, ж. 1) Зелень, растеніе. Скажи мені правду, моє серденятко, которая зелень найперш процвітає. 2) Краска зеленая: ярь, мѣдянка.
Кип'яч, -чу, м. Кипятокъ.
Натина, -ни, ж.
1) Раст.: дикая лебеда, Chenopodium album.
2) Кушанье изъ лебеды.
Парко нар. Жарко, душно. Парко в хаті, — одчини кватирку.
Понадавати, -даю, -єш, гл. Надавать. І хвиґ, і родзинок — всього мені понадає.
Посміхуватися, -хуюся, -єшся, гл. Посмѣиваться. Касян тільки посміхується.
Фарфурка, -ки, ж. Фарфоровая тарелка: вообще тарелка. Ой бо дворка та небога не вміє робити, тілько з кухні до покою фарфурка носити.
Чужоложство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. Чужоложству даймо спокій, корчми попустімо!
