Безлад, -ду, м. = безладдя. Природа не змогла з недугою боротись, із безладом духовним і тілесним.
Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав.
Наганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Обругать, осрамить.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися.
Римарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Cм. лимарювати.
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю.
Стриб 2 меж. Скокъ! Стриб, стриб з човнів. В воду стриб.
Чапати, -паю, -єш, гл.
1) Итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа.
2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева.
Чванство, -ва, с. Чванство. Вони мені аж обридли своїм чванством.
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. посл. ум. чередничо́к, чередниченько.