Балакати, -каю, -єш, гл.
1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ.
Виразний, -а, -е. Выразительный, ясный, внятный. Картав за них царів виразними словами.
Гертанка, -ки, гертань, -ні, ж. Гортань.
Домога́ння, -ня, с. Требованіе, домогательство, притязаніе на что.
Короп, -па, м. Карпъ, Cyprinus harbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі.
Придобно нар. Удобно, съ удобствомъ. Я живу собі придобно на своїй селидьбі.
Процокотати, -чу́, -чеш, гл. Проболтать, протрещать.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова.
Утелющувати, -щую, -єш, сов. в. утелющити, -щу, -щиш, гл.
1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс.
2) Втаскивать, втащить.
Халупа, -пи, ж. Лачуга, избенка. Ум. халупка. Вільно губці в своій халупці.