Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Возмущаться, волноваться. 2) безл. Собираться бурѣ. Хмариться, буриться, — дощ буде.... Pauli. І. 120.
Гуля́щий, -а, -е. 1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Чуб. V. 672. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Драг. 172. Все теє гуляще, дак таке випещене. (О. 1862. ІІІ. 40). Гуля́щий час. Свободное время. Приходь до мене гулящого часу. Левч. 35. А я осе гулящим часом до вас. Левиц. І. 324. 2) Лишній, ненужный, свободный. Оце сокира гуляща — візьми її. Гулящий кінець мотузка, т. е. ни къ чему не привязанный. Чуб. ІІІ. 99.
Засіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засі́кти, -чу́, -че́ш, гл. Засѣкать, ранить (о ногѣ лошади). Кінь засіка ногу.
Змостити, -ся. Cм. змощувати, -ся.
Колечко, -ка, с. Ум. отъ коло.
Обсапати Cм. обсапувати.
Одіп.. Cм. отъ відіпня́ти до відіп'яти.
Писемний, -а, -е. Письменный. Вх. Лем. 449.
Похребт, -ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455.
Чинянка, -ки, ж. Бомба, начиненная порохомъ. Черном.