Бурта, -ти, ж.
1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять.
2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Із трупів бурти насипає. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей).
3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру.
4) Цѣпь косцовъ.
5) = бурса 3.
6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт.
Вилог, -гу, м. Раскладка сбора, налогъ. І землю у жадного відрізали під скотину, і вилог на скотину таки платнице біда.
Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл.
1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці.
2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр.
Дожартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Дошутиться. От ви й дожартувалися з своєю унією.
Мимохі́дь нар. Мимоходомъ.
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Осище, -ща, с. Осиное гнѣздо. А у того чоловіка на горищі та завелись оси... Він до того осища, аж оси тільки дзз!
Розлітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розлеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разлетаться, разлетѣться. Розлетілись, як липове клиння. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами: як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Переносно: разбѣгаться, разбѣжаться. Але ішли легиники да все гомотіли, як учули да ровточку, вни ся розлетіли.
Упомку нар. Памятно, полнится. Мені се добре впомку, що він кликав нас.