Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Відмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відмолитися, -люся, -лишся, гл. Отмаливаться, отмолиться, избавиться отъ кого молитвой. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь.
Гаманчик, -ка, м. Ум. отъ гаман.
Догляда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. догля́дітися, -джуся, -дишся, гл. Присматриваться, присмотрѣться, досматриваться, досмотрѣться. Як до дна доглядаться, так за Дунай убіраться.
Навра́титися, -чуся, -тишся, гл. 1) Пристать, привязаться. Навративсь, як собака. 2) Упереться, заупрямиться. Як навративсь та й навративсь: не оддає та й не оддає грошей.
Підпасач, -ча, м. = підпасич.
Розжовувати, -вую, -єш, сов. в. розжувати, -жую́, -єш, гл.
1) Разжевывать, разжевать. Розжуй та ще й у рот положи.
2) Обдумывать, обдумать, сообразить. Що маєш казати, то попереду розжуй.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
Халамаідол, -ла, м. Брань. Ах ти халамаідол!
Хорімці, мець, ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ.
