Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. І. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. І. 103.
Зацура́ти, -ра́ю, -єш, гл. Оставить, бросить. Твою дочку хоче брати, мене, бідну, зацурати. О. 1861. XI. Кух. 30.
Зва́житися, -жуся, -жишся, гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила. МВ. ІІ. 21.
Зіркну́ти, -кну, -неш, гл. = зиркнути.
Повтирюватися, -рюємося, -єтеся, гл. То-же, что и ути́рюватися, но о многихъ. Желех. Повтирювались усі в хату.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Припін, -по́ну, м. Привязь. К. Іов. 88. Грин. III. 253. Гей мої коні в хана на припоні. Н. п.
Тарахкавка, тарахкалка, -ки, ж. Родъ Трещетки, колотила. Вх. Зн. 15.
Химерний, -а, -е. 1) Чудаковатый, причудливый, странный. Оттакий то Перебендя старий та химерний, заспіває, засміється, а на сльози зверне. Шевч. 8. Коли скінчиш ти вигадки химерні? К. Іов. 39. 2) Вздорный. Химерні слова. Шевч.
Шипок, -пка, Раст. Azaba procumbens. Шух. I. 18, 19.