Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша.
Жовти́нці, -ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові.
Оведян, -на, м. Раст. Primula elatior.
Підхватити, -ся. Cм. підхвачувати, -ся.
Пошити, -ши́ю, -єш, гл.
1) Сшить. Жупанина по коліна, пошита до діла.
2) пошити у брехуни. Сдѣлать кого лгуномъ, выставить кого какъ лгуна.
3) Cм. пошивати.
Розгрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. розгріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Разрѣшать, разрѣшить, отпустить грѣхи.
Харцизити, -жу, -зиш, гл. Разбойничать, грабить.
Ховзкий, -а, -е. 1) Скользкій. Намокли, та й ховзкі стали.
2) ховзки́й на язик. Болтливый, несдержанный.
Шори, шор, ж. Шоры, родъ упряжи. убрати в шори. Обмануть, надуть. Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать.