Банітувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Шельмовать, бранить послѣдними словами.
2) Мучить.
3) — розумом = баламутити 2.
Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався.
Дзвізча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать (о пчелахъ, стрѣлахъ, волчкахъ и пр.).
Зжовти́ти, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл.
1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Списав спину, що й курці нігде клюнути.
2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють.
Лейта́рь, -ря́, м. Рейтаръ. Скоро лейтарі до його прибували, листи подавали.
Малю́цький и мадючкий, -а, -е. = малюхний.
Отерхати, -ха́ю, -єш, гл. Навьючить.
Провакувати, -ку́ю, -єш, гл. Пропустить, потерять (время). А бери лиш ціпа та будемо молотити, а то й день так провакуємо.
Таганувати, -ну́ю, -єш, гл. Остановиться въ степи для приготовленія кушанья.