Вильоти, -тів, м. мн. Откидные рукава. Чи не той се Микита, що з вильотами свита?
Достогна́тися, -гну́ся, -нешся, гл. Достонаться.
Перхати, -хаю, -єш, гл. Порхать.
Помишляти, -ля́ю, -єш, гл. Думать, помышлять. Нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш.
Пообговорювати, -рюю, -єш, гл. Оговорить, оклеветать (многихъ).
Попритоптувати, -тую, -єш, гл. Притоптать (во множествѣ). Вийшов сіяч сіяти насіння своє; і як він сіяв, инше впало край шляху, і попритоптувано його.
Тамусь нар. = там.
Товба, -би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Ум. то́вбочка.
Тьмано, тьм'яно, нар. Темновато, тускло. Та у його у хаті було гарно.... а то стало тьмано і сумно, і икони почорніли. А ніч яка тоді була? Зоряно було? — Ні, тьмано. Тепер ясно горить поплавець у лямпадці, а то тьм'яно було.
Школа, -ли, ж.
1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Школа по суботах було ходить туди.
3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!»