Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистругувати, -гую, -єш, сов. в. вистругати, -гаю, -єш, гл. 1) Вистрагивать, выстрогать. Вистругай оцю дошку. 2) Выравнивать, выровнять (поверхность земли). Тут за слободою вистружемо та наллємо тік, тут і змолотимо. Мнж. 127.
Де́рен, -рну, м. Дернъ. Черк. у. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі. Шевч. 204.
Дола́джувати, -джую, -єш, сов. в. дола́дити, -джу, -диш, гл. = долагоджувати.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Козельок, -лька, м. = козелок. Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель. Левиц. Пов. 150.
Краяння, -ня, с. 1) Разрѣзываніе. Желех. 2) Кройка.
Лебердаші мн. Мѣдные крестики. Вх. Зн. 31.
Ло́пати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать, хлопать. Желех. 2) Ѣсть, жрать. Старому чоловікові та лопати у піст скоромне. Харьк.
Перестанок, -нку, м. = перестан. без перестанку. Постоянно. Без перестанку я о тім думаю, чи будеш ти моя. Чуб. V. 358.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у.