Брей. меж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бре! Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей!
Варишка, -ки, ж. = вареха. Варишков меду не їдіт, — т. е. лакомства нужно ѣсть понемножку. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою.
Говіркий, -а, -е. Разговорчивый. Зріс на самоті, сам із собою. Не говіркий був. Старі люде говіркі.
Загребти́, -ся. Cм. загрібати, -ся.
Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула.
Негр, -ра, м. Негръ. Над товстими, як у негрів, губами стерчали руді вуси.
Прибічи гл. = прибігти.
Слупок, -пка, м. Столбикъ — часть различи. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр.
Тиркотайло, -ла, с. Трещотка, стукалка.
Тобівка, -ки, ж.
1) = табівка.
2) Ранець. Хоть ся женит, хоть не женит, не поможе жінка, однако мет вибивати теляча тобівка.