Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати. Рудч. Ск. ІІ. 174.
Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора. К. ПС. 48.
Дочека́ння, -ня, с. Ожиданіе. А не дочекання твоє, щоб я тобі кланявся. Волын. г.
Ломи́тися, -млюся, -мишся, гл. 1) = ламатись. Щастя на коліні не ломиться. Ном. № 1711. Як не намочити обручі, то ломлються. Н. Вол. у. 2) Пробиваться сквозь лѣсъ, тростникъ. Слуха — ломиться щось, ломиться байрачком. Сим. 217. Гойдається де небудь поверх очерету гайок. Отто вже Мина начухрав там всячини і так з гіллям і листом і ломиться. Сим. 200.
Мотузо́чок, -чка, м. Ум. отъ мотузок.
Поскладатися, -даємося, -єтеся, гл. 1) Сложиться (во множествѣ). 2) Уложиться (о многихъ).
Сальник, -ка, м. Родъ кушанья. Изрубленная свиная печенка, перемѣшанная съ гречневой кашей и изжаренная въ сальникѣ. Маркев. 162.
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать. Желех.